гребаться, выгресться. 2) Ви́горнутися з біди́. Вывернуться.
Виго́рювати, рюю, єш, гл. = Вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. I. 17.
Вигоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́горіти, рю, риш, гл. 1) Выгорать, выгореть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгореть; желтеть и сохнуть от солнца. Горо́ди такі високі, що все вигоряє. Киев. у. Паша вигоріла до кореня. Стор. I. 50.
Виго́стрювати, трюю, єш, сов. в. ви́гострити, рю, риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Виго́стрюватися, трююся, єшся, сов. в. ви́гостритися, рюся, ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться. Аф. 326.
Ви́готовити. См. Виготовляти.
Виготовля́ти, ляю, єш, сов. в. ви́готовити, влю, виш, гл. = Виготовувати, виготувати. Мнж. 177. — ниву.
Вигото́вувати, вую, єш, сов. в. ви́готувати, тую, єш, гл. Изготовлять, изготовить, приготовлять, приготовить. Кадовби набиває, клепки сама було виготовує. Г. Барв. 423.
Виго́ювати, гоюю, єш, сов. в. ви́гоїти, гою, їш, гл. Залечивать, залечить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Виго́юватися, го́ююся, єшся, сов. в. ви́гоїтися, гоюся, їшся, гл. Вылечиваться, вылечиться (от ран). Аф. 326.
Ви́гра, ри, ж. Выигрыш. Ровнен. у.
Ви́грабки, ків, ж. мн. Мелкие части соломы и колосьев, остающиеся после молотьбы. Вх. Уг. 230.
Виграва́ти, ва́ю и раю́, єш, сов. в. ви́грати, раю, єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. У карти грав на твоє щастя, — ось скільки виграв. О. 1862. VII. 44. 2) Переливать светом, блестеть, заблестеть, переливаться цветом, засиять. Сонечко зза хмари виграло. МВ. (О. 1862. III. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. I. 21. В нижеследующих значениях только в несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. I. 63. Отоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак походжає, у бандурку виграває. Мет. 73. Сурми-труби вигравали. Шевч. 361. 4) О море: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 5) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. I. 25. 6) Бродить. Пиво виграє.
Виграва́тися, ва́юся и раю́ся, є́шся, сов. в. ви́гратися, раюся, єшся, гл. Выбраживать, выбродить. Як виграється сирівець добре, то гарний. Волч. у.
Ви́грати, ся. См. Виграва́ти, ся.
Ви́грашка, ки, ж. Игрушка; забава. Вона й бере мене в покої синкам на виграшку. Шевч. 416.
Ви́гребти. См. Вигрібати.
Вигриза́ти, за́ю, єш, сов. в. ви́гризти, зу, зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Вигримля́ти, ля́ю, єш, гл. Греметь, грохотать. Здалека грім вигримляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Вигріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́гребти, бу, беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою… ямку. Грин. II. 143. Нащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Вигріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гріти, грію, єш, гл. Греть, пригревать, пригреть, согреть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Вигріва́тися, ва́юся, єшся, гл. Греться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. I. 63.
Ви́гріви, вів, мн. Время, когда греет солнце. Як почнуться вигріви, то сніг пропаде. Миус. окр.
Ви́гріти. См. Вигрівати.
Вигрома́джувати, джую, єш, сов. в. ви́громадити, джу, диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок. Кв. II. 128.
Ви́губити. См. Вигублювати.
Вигу́блювати, люю, єш, сов. в. ви́губити, блю, биш, гл. Истреблять, истре-
