Вида́ння, ня, с. Издание. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тіблена. Спб. 1861.
Ви́данський, а, е. Виданный. Чи то виданське діло, щоб так робити?
Ви́дансько, нар. Видано. А за горо́д знову 102 — чи ж видансько? О. 1862. IV. 108.
Ви́дати, ся. См. Видавати, ся.
Вида́ти, да́ю, єш, гл. Видеть. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. Хто вида́в так говори́ти? Разве так можно говорить? Левиц. I. 242. Видано. Чи то видано, щоб живе м'ясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. I. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном., заг. № 48.
Вида́тий, а, е. Имеющий большое лицо.
Вида́тися, да́юся, єшся, гл. Видеться. Перепався, що не видався. Ном. № 8750. Стрічається, видається та із рибалками. Рудч. Чп. 125.
Вида́ток, тку, м. Умолот. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Видвига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́двигнути, гну, неш, гл. Выдвигать, выдвинуть.
Виде́лка, ків, мн. = Вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Виде́лка, ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. I. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Виде́льце, ця, с. = Виделка. Левиц. I. 495. Также и во мн. ч.: виде́льця. Той тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Ви́держати. См. Видержувати.
Виде́ржувати, жую, єш, сов. в. ви́держати, жу, жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынесть, вытерпеть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Хат. XXII. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118.
Ви́дерти, ся. См. Видирати, ся.
Ви́дзвонити. См. Видзвонювати.
Видзво́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́дзвонити, ню, ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. МВ. (О. 1862. III. 43). 2) Выбивать, выбить, выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять. К. ЦН. 236.
Видзвоня́ти, ня́ю, єш, гл. = Видзвонювати. Ой і сказав пан Каньо́вський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. I. 65.
Ви́дзьобати. См. Видзьобувати.
Видзьо́бувати, бую, єш, сов. в. ви́дзьобати, баю, єш, гл. Выклевывать, выклевать. Уман. I. 120.
Видиба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́дибати, баю, єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, с трудом передвигая ноги. Мнж. 177. Я насилу видибала з хати. Змиев. у. Чи ви ж видибаєте на гору?
Ви́дибуляти, ляю, єш, гл. = Видибати. На вгород хіба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Ви́дивити, влю, виш, гл. — о́чі. Испортить глаза от напряженного смотрения. Поки сина ожениш — очі видивиш. Сумск. у.
Ви́дивитися. См. Видивлятися.
Видивля́тися, ляюся, єшся, сов. в. ви́дивитися, влюся, вишся, гл. 1) Рассматривать, рассмотреть. Буде цілий день видивляться на коня. Харьк. г. Скрізь ми там видивилися. Змиев. у. 2) Вперять, вперить глаза. Чого ви оце так видивились на мене? Федьк. Така (гарна), хоч видивись. Ном. № 8447.
Видима́ння, ня, с. Выдувание.
Видима́ти, ма́ю, єш, сов. в. ви́дути, дму, меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.
Види́мий, а, е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. I. 9—10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Види́мо, нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумеется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Змиев. у.
Видира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́дерти, деру, реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку спід жупана видирає. Макс. 2) Отни-
