мать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять из птичьего гнезда или звериной норы яйца или детенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То же о доставании раков из их нор. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо спід круч. О. 1861. XI. 114.
Видира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́дертися, руся, решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубав дуже, дуб похилився та й пригнітив його… не видереться спід того дуба. О. 1862. V. 82.
Видиха́ння, ня, с. Выдыхание. Употр. также в смысле: перенесение болезни, побоев. Та ми йому дали доброго чосу, — хай бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется в смысле: оправиться после болезни, побоев. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Ви́дихнути. См. Видихати.
Види́хувати, ую, єш, гл. = Видиха́ти.
Ви́діл, лу, м. 1) Выдел, удел. 2) Отдел, раздел. Желех. 3) Комитет, бюро, правление общества и пр. Желех.
Ви́ділити. См. Виділяти.
Виділо́вий, а, е. 1) Относящийся к комитету, бюро, правлению. 2) Член комитета, бюро, правления. Желех.
Виділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́ділити, лю, лиш, гл. Выделять, отделять, отделить.
Ви́діти, джу, диш, гл. Видеть. Желех.
Ви́дітися, диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. I. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. Ви́диться мені. Кажется мне.
Ви́дко, нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, светло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Ви́длубати, баю, єш, гл. Выковырять.
Ви́дма, ми, ж. Песчаное место, из которого в ветренную погоду засыпает песком ближайшие поля. Кролевец. у.
Ви́дмухнути, ну, неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбежать, вылететь. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Видне́нький, видне́сенький, а, е. Ум. от ви́дний.
Ви́днечко, нар. Ум. от ви́дно.
Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По-ви́дному. Когда светло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.
Ви́днити, ню, ниш, гл. Вынуть дно. Гол. I. 90.
Видни́ха, хи, ж. = Видра. Стор. II. 165.
Видні́вка, ки, ж. Бочка, в которой было вино. Вх. Лем. 397.
Видні́сінький, а, е. Совершенно видный.
Видні́сінько, нар. Совершенно видно, везде видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Видні́ти, ні́є, гл. безл. Светать; проясняться.
Ви́дно, нар. = Видко. 1) Ой не видно його дому, тільки видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збирай. Ном. № 592. Ум. Видне́нько, видне́сенько, ви́днечко. 3) Также: видно́. Повидимому, вероятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.
Виднота́, ти́, ж. Свет, освещение, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. Навидноті́. На освещенном месте. Ясної ночі ставляють навидноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Ви́добрити, рю, риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волчанский уезд.
Ви́довбати. См. Видовбувати.
Видо́вбувати, бую, єш, сов. в. ви́довбати, баю, єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Ви́довжити. См. Видовжувати.
