Видо́вжувати, жую, єш, сов. в. ви́довжити, жу, жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Видо́вище, ща, с. Зрелище. Желех.
Ви́доїти. См. Видоювати.
Видо́к, дка́, м. 1) Ум. от вид. 2) На видо́к. На показ, на видное место. Вх. Лем. 397.
Ви́долати, лаю, єш, гл. = Здолати. Уман. IV. 46.
Ви́долинок, нка, м. Отрог оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжній видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору… Св. Л. 73.
Ви́доліти, лію, єш, гл. = Видолати. Не видолію, бо не стане грошей. Рк. Левиц.
Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Ви́дох(ну)ти, хну, неш, гл. Передо́хнуть. Гей! щоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. I. 194.
Видо́чок, чка, м. Ум. от вид.
Видо́ювати, до́юю, єш, сов. в. ви́доїти, дою, їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. I. 9.
Ви́дра, ри, ж. Выдра речная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. В нижеследующей пословице в том же значении, что и ви́рва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Ви́драти, деру, реш, гл. = Видерти.
Ви́дратися, деруся, решся, гл. = Видертися.
Ви́дристатися, таюся, єшся и щуся, щишся, гл. Испражниться поносом.
Ви́дрібцем, нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Видроо́кий, а, е. О человеке: с глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны. Рк. Левиц.
Ви́дрочитися, чуся, чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь от укусов оводов, взбеситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Ви́друкувати, кую, єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: ви́дрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Ви́дрюкувати, кую, єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Ви́дряпати, ся. См. Видряпувати, ся.
Видря́пувати, пую, єш, сов. в. ви́дряпати, паю, єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Видря́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ви́дряпатися, паюся, єшся, гл. Вскарабкиваться, вскарабкаться. Видряпавсь я на башту. Стор. I. 25.
Ви́дудлити, лю, лиш, гл. Выпить с жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Ви́дужати. См. Видужувати.
Виду́жувати, жую, єш, сов. в. ви́дужати, жаю, єш, гл. Выздоравливать, выздороветь. Рудч. Ск. I. 166.
Ви́думати. См. Видумувати.
Ви́думка, ки, ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6.
Виду́мувати, мую, єш, сов. в. ви́думати, маю, єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Ви́дупкати, каю, єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Ви́дурити. См. Виду́рювати.
Виду́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́дурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить.
Ви́дути. См. Видимати.
Ви́душити. См. Видушувати.
Виду́шувати, шую, єш, сов. в. ви́душити, шу, шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видавиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всех. К. Кр. 25.
Ви́дхлий, а, е. Выдохшийся. См. Витхлий.
Видю́к, ка́, м. Мак-самосейка, Papaver Rhoeas.
Видю́х, ха́, м., видю́ха, хи, ж. — мак = Видюк. Чуб. III. 225. Желех.
Видю́чий, видю́щий, а, е. 1) = Види́мий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящий. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Ви́єднати, наю, єш, гл. — кого́. Договорить кого, условиться с кем. — цех. Договориться с цехом насчет
