Также: выскакивать, выскочить вперед, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Нп.
Вирига́ння, ня, с. Изрыгание.
Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Вири́кувати, кую, єш, гл. О быке, корове: реветь. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. I. 201.
Вирина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́рнути, ну, неш, гл. 1) Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вирнеш і з моря. Ном. № 18. Пірнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (об источнике). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Ви́рипати, паю, єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Ви́рискатися, каюся, єшся, гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався… миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177.
Ви́рити. См. II. Виривати.
Вири́ти, рю́, ри́ш, гл. Кружиться воде или какому-либо предмету в воде вокруг центра, в водовороте. Мнж. 179.
Ви́рихтувати, тую, єш, гл. Направить, навести, нацелить.
Ви́ріб, робу, м. 1) Изделие. Желех. 2) Свободное от работы время. Употр. в выражении: ви́робу нема́. Постоянная работа, нет свободного времени. Мнж. 165.
Вирі́внювати, нюю, єш, сов. в. ви́рівняти, няю, єш, гл. Выравнивать, выровнять.
Вирі́внюватися, нююся, єшся, сов. в. ви́рівнятися, няюся, єшся, гл. Выравниваться, выровняться. Так виросла, вирівнялась, така з неї стала гарна молодиця. Стор. I. 255.
Ви́рід, роду, м. Выродок, урод. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Ви́рідний, а, е. Выродившийся. Желех.
Ви́ріжок, жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся углом. 2) Конец поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Ви́різати, ся. См. Вирізувати, ся.
Ви́різка, ки, ж. 1) Вырезка. 2) Мн. Ви́різки. Вырезание вытканного полотна из ткацкого станка, производимое в присутствии приглашенного для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящего при этом ткачу угощение — выпивку и хлеб, или только хлеб. МУЕ. III. 22.
Ви́різнити, ся. См. Вирізняти, ся.
Вирізня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́різнити, ню, ниш, гл. Отличать, отличить от других.
Вирізня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́різнитися, нюся, нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться от других.
Вирі́зування, ня, с. 1) Вырезывание. 2) Особый способ ажурного вышивания. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшение деревянных предметов вырезыванием орнаментов. Шух. I. 306.
Вирі́зувати, зую, єш, сов. в. ви́різати, жу, жеш, гл. 1) Вырезывать, вырезать. Вирізав з тієї дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном., стр. 302, № 432. 2) Срезывать, срезать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерезать всех.
Вирі́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. ви́різатися, жуся, жешся, гл. О месяце: выходить, выйти из-за чего-либо. Місяць ізза левади вирізався. К. ДС. 31. Місяць, молодик, ізза чорної хмари вирізався-виплив. Г. Барв. 467.
Ви́рій, рію, м. Теплые страны, куда птицы улетают на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зимівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Виріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́ректи, речу, чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій… вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Виріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́-
