ректися, чуся, чешся, гл. — кого́. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться от кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Ви́ріст, росту, м. 1) Вырастание. До ви́росту. Пока вырастет. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. Су́кня на ви́ріст. Просторное, длинное платье. 2) Рост. МВ. II. 15. На виріст не високий. Ном. № 8615.
Вирла́тий, а, е. О глазах: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Вирла́ч, ча́, м. Пучеглазый человек.
Ви́рло, ла, с. 1) Дышло конного привода. 2) Длинный рычаг, которым поворачивают ветряные мельницы. Рк. Левиц. 3) Ямка? Комин і грубка — се були чорні вирла в печищі. Г. Барв. 20. 4) Мн. Ви́рла. Глаза на выкате.
Вирлоо́кий, а, е. Пучеглазый.
Ви́рнути. См. Виринати.
Ви́робити, ся. См. Виробляти, ся.
Ви́робка, ки, ж. = Виріб 1. Золоті й срібні виробки. Мир. ХРВ. 68.
Вироблі́ння, ня, с. См. Виробляння. Шух. I. 216.
Виро́блювати, люю, єш, гл. = Виробляти. О. 1861. IX. 179.
Виробля́ння, ня, с., у гуцул. виробління. 1) Выделка. Шух. I. 216. 2) Выработка, обработка. Шух. I. 260. 3) Зарабатывание. 4) Проделывание.
Виробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́робити, блю, биш, гл. 1) Выделывать, выделать, де́лать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. III. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отделать. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцулов-гончаров виробля́ти гли́ну — мешать руками, окончательно ее размягчая и делая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать известное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — си́лу. Истрачивать, истратить на работе силу. Ой щоб тобі, господине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. III. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Змиев. у. О земле: истощать, истощить частыми посевами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать известное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, що я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выделывать, проделывать, проделать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Отаке то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Виробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́робитися, блюся, бишся, гл. 1) Выделываться, выделаться. 2) Вырабатываться, выработаться; обрабатываться, обработаться. 3) Истощаться, обессилеть от работы. Виробився чоловік. Змиев. у.
Вироб'яки́, кі́в, м. мн. Род кожаных лаптей. Шух. I. 120.
Ви́родитися, джуся, дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о земле).
Ви́родок, дка, м. Выродок. См. Вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люди як люди, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Ви́розуміти, мію, єш, гл. Понять. Желех.
Ви́розумітися, міюся, єшся, гл. Сделаться понятным, быть понятым. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків. О. 1862. I. 65.
Ви́роїтися. См. Вироюватися.
Ви́рок, ку, м. Приговор (суда), решение, определение. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.
Вироста́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́рости, сту, теш, гл. Вырастать, вырасти. Борода виросла, та ума не винесла. Ном. № 6355. Буває, що і на полі рожа виростає. Ном. № 14303.
Ви́росток, тка, м. Подросток. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатериносл. у. (Залюбоск.). Ум. Ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Вироща́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́ростити, щу, стиш, гл. Выращивать, вы-
