Ви́шар, ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Вишаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шарувати, рую, єш, гл. Хорошо вымывать, вымыть, смывать, смыть при помощи мочалки, щетки и пр. (твердый предмет — посуду, мебель, стену). Сим. 130. Стіни вимиті, вишарувані, неначе сього року збудовані. Стор. II. 110.
Ви́шення, ня, с. = Вишни́к. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком. О. 1862. VIII. 15.
Ви́шенька, ки, ж. Ум. от вишня.
Ви́шептати. См. Вишіптувати.
Ви́шептатися, чуся, чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о раках). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Ви́шеретувати, тую, єш, гл. Очистить перед помолом от шелухи (зерно).
Виши́ваний, а, е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Виши́ванка, ки, ж. 1) Вышивание. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Вишива́ння, ня, с. 1) Вышивание. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. II. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Вишива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́шити, шию, єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485.
Вишива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́шитися, шиюся, єшся, гл. Вышиваться, вышиться. І хустина мережалась, шовком вишивалась. Шевч. 398.
Ви́шинк, ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа питей. Взяти на вишинк. Ном. № 11789.
Ви́шинкувати, кую, єш, гл. Распродать в розницу, по мелочам (вино). Якби я цю горілку вишинкував.
Ви́шити, ся. См. Вишивати, ся.
Виші́птувати, тую, єш, сов. в. ви́шептати, пчу, чеш, гл. Лечить, излечить заговором. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Ви́шка, ки, ж. 1) Чердак? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На ви́шках. На столбах. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Ви́шкандибати, баю, єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьковский уезд.
Вишканди́буватися, буюся, єшся, гл. При игре в шканди́бки забрасывать палку дальше других, пуская при этом ее колесом, чтобы она ударялась о землю то одним концом, то другим. КС. 1887. VI. 476.
Ви́шкварити, рю, риш, гл. Вытопить жир.
Ви́шкварка, ки, ж. Вытопка, остаток после вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. За ма́сляні ви́шкварки не помири́лись, — т. е. из-за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Вишкі́блювати, люю, єш, гл. Выскабливать. Шух. I. 250.
Ви́шкірити, ся. См. Вишкіряти, ся.
Вишкіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́шкірити, рю, риш, гл. — зу́би. Оскаливать, оскалить зубы.
Вишкіря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. ви́шкіритися, рюся, ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнце: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Вишкопи́ртуватися, туюся, єшся, гл. То же, что и вишканди́буватися (при игре в шалахву). Киевская Старина. 1887 VI. 476.
Ви́шкребти. См. Вишкрібати.
Вишкріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́шкребти, бу, беш, гл. = Вискрібати, вискребти.
Ви́шкрібок, бка, м. 1) Небольшой хлебец из остатков теста в квашне. 2) Последний ребенок в семье (насмешливо).
Ви́шкрябати. См. Вишкрябувати.
Вишкря́бувати, бую, єш, сов. в. ви́шкрябати, баю, єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Вишліхто́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шліхтувати, тую, єш, гл. Шлифовать, отшлифовать.
Ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Ви́шморгнути. См. Вишморгувати.
Вишмо́ргувати, гую, єш, сов. в. ви́шморгнути, ну, неш, гл. Быстро вы-
