дергивать, выдернуть. Вишморгнув палицю з рук.
Вишне́вий, а, е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, поза вишневий садочок. Мет. 60. 2) Темнокрасный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Харьк. Ум. Вишне́венький. Маркев. 45.
Вишни́к, ка́, м. Вишневый сад. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. Вишничо́к. Харьк.
Ви́шник, ка, м. Дама в картах. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Вишни́на, ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Нп.
Вишничо́к, чка́, м. Ум. от вишни́к.
Вишні́вка, ки, ж. Вишневка, вишневая наливка. Зевес тоді лигав вишнівку. Котл. Ен. Ум. Вишнівочка.
Ви́шній, я, є. 1) Верхний. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватирю. Лукаш. 124. 2) Вышний. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729.
Ви́шня, ні, ж. Вишня (плод и дерево), Prunus cerasus. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 63. Ум. Ви́шенька.
Вишня́, ні́, ж. Высота. Лебед. у.
Ви́шнябати, баю, єш, гл. Выйти с трудом, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Вишня́к, ка́, м. = Вишни́к. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Номис. № 13131. Уменьш. Вишнячо́к.
Вишо́нка, ки, ж. — польова́. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Вишпиго́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шпигувати, гую, єш, гл. Шпионить, вышпионить, пронюхать, узнать тайным образом.
Ви́шпувати, пую, єш, гл. Высказать (охотничий термин). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Ви́штапувати, пую, єш, гл. 1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк. 2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргородский уезд. Слов. Д. Эварницкого.
Ви́штатуватися, туюся, єшся, гл. Вырядиться, нарядиться. Св. Л. 168.
Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Ви́штрикнути, ну, неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока денебудь виштрикнути. Мнж. 147.
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила надвір, щоб хоч провітривсь трохи.
Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Виштрикнути. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
Ви́шукати. См. Вишукувати.
Вишу́кувати, кую, єш, сов. в. ви́шукати, каю, єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. К. Іов. 88. Зілля всякі вишукує. МВ. II. 8.
Ви́щати, щаю, єш, гл. Делаться выше.
Вища́ти, щу́, щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ви́ще, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313.
Ви́щебетати, чу, чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Ви́щедрувати, рую, єш, гл. Получить за пение щедрі́вок.
Ви́щезати, ваю, єш и ви́щезнути, ну, неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. III. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
Ви́щербити, блю, биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила. Харьк.
Ви́щербитися, блюся, бишся, гл. 1) Зазубриться, получить щербину. 2) Выйти из ряда, из числа. Тепер уже всі будемо за вас. — А може й не всі, може хто перейде на другий бік? — Ні, вже не вищербиться більш ні один. Екатериносл. г. (Залюбовск.).
Ви́щий, а, е. Высший. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
