Ви́щик, ка, м. Род клейма в виде вырезки на ухе овцы. Черк. у. Екатериносл. г. Мнж. 182.
Ви́щикнути, ну, неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прийшов Петро — вищикнув листок, прийшла Ілля — вищикнула два. Ном. № 468.
Ви́щипати. См. Вищипувати.
Вищи́пувати, пую, єш, сов. в. ви́щипати, паю (плю), паєш (плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Ви́щирити. См. Вищиряти.
Вищиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́щирити, рю, риш, гл. = Вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Ви́щість, щості, ж. 1) Высшее положение, более высокое положение. 2) Превосходство. Желех.
Ви́яв, ву, м. Проявление, обнаружение. Желех.
Ви́ява, ви, ж. 1) = Вияв. МВ. III. 9. 2) Открытие, обнаружение.
Ви́явити, ся. См. Виявляти, ся.
Вия́влювати, люю, єш, гл. = Виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. ХП. 11.
Виявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́явити, влю, виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559.
Виявля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́явитися, влюся, вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, открываться, открыться, появляться, появиться, показываться, показаться. Ось як виявлялась ся загадка. Стор. Кодацький поріг виявився, а то не було його видно. Стор. II. 120. Він виявивсь народу. К. Псал. 197. На вулиці чорна свита виявилась одна й друга, замигтіли платки, намітки… йшли люди до церкви. МВ. (О. 1862. I. 91).
Ви́язичити, чу, чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Ви́ярок, рку, м. Лощинка, неглубокий овраг. Там такий є виярок, то вода й залива інколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. Ви́ярочок.
Виясне́ння, ня, с. Разяснение, пояснение.
Ви́яснити, ся. См. Виясняти, ся.
Виясня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́яснити, ню, ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сделать светлым, блестящим. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.
Виясня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́яснитися, нюся, нишся, гл. 1) Проясняться, проясниться, посветлеть. Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове. Г. Барв. 154. 2) Ви́ясниться. Прояснится (о погоде). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило. Ном. № 5494.
Віблек, ка, м. (= Вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. I. 88. См. Вибель.
Віблий, а, е. Круглый, цилиндрический. Шух. I. 88. Віблий обруч — обруч из цельного нерасщепленного надвое древесного ствола. Шух. I. 250. Вібла хата. Хата из круглых бревен. Шух. I. 89.
Віва́т! меж. Виват, да здравствует! У Кулиша употребляется как существительное. Гукають гармати під панські вівати. К. Досв. 21.
Віве́риця, ці, ж. Белка. Гал.
Ві́всик, ка, м. = Вівсюг. Вх. Зн. 7.
Вівси́на, ни, ж. Зерно овса (одно).
Ві́всище, ща, с. Поле, с которого снят овес. Вас. 196.
Вівсю́г, га́, м. и вівсю́га, ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. I. 113. Верхратський. Пч. I. 9.
Вівсюгува́тий, а, е. Заросший вівсюго́м (о земле).
Вівся́ний, а, е. Овсяный.
Вівся́ник, ка, м. 1) Овсяный хлеб. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Название лошади в загадке. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, казали гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люди, коні). Ном., стр. 294, № 122.
