Ви́цяпати. См. Вицяпувати.
Ви́цяпкати, каю, єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Виця́пувати, пую, єш, сов. в. ви́цяпати, паю, єш, гл. = Відциркувати. Шух. I. 193.
Ви́цяркати, каю, єш, гл. = Вицюркати. Вх. Лем. 398.
Ви́чавити. См. Вичавлювати.
Вича́влювати, люю, єш, сов. в. ви́чавити, влю, виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всех. Не вичавиш бджіл в вулії.
Ви́чаклувати, лую, єш, гл. Выколдовать.
Ви́чапати, паю, єш, гл. С трудом выбраться. Ледве вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.
Ви́частувати, тую, єш, гл. Истратить, потчевая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким. Котл. МЧ. 470.
Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
Ви́чвалати, лаю, єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Ви́чваритися, рюся, ришся, гл. Выздороветь, поправиться. Мнж. 178.
Вичва́рювати, рюю, єш, гл. = Витівати. Було вичварує да видумує. Рудч. Ск. I. 77.
Ви́чепурити, рю, риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. I. 212.
Ви́червонити, ню, ниш, гл. Окрасить в красный цвет.
Ви́чесати. См. Вичісувати.
Ви́чинити, ню, ниш, гл. Вычинить.
Ви́чинка, ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Ви́чистити, ся. См. Вичищати, ся.
Ви́читаний, а, е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзар», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Ви́читати. См. Вичитувати.
Вичи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́читати, таю, єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. МВ. (О. 1862. I. 92). І ще багацько… звідтіль (з книги) він вичитував. Грин. I. 289. 2) Произносить, произнести при чтении. Як його вичитувать треба? О. 1862. I. 69. 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що якби їй оце почав вичитувати, як вона знущалася над нами? Г. Барв. 6.
Вичища́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́чистити, щу, стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.
Вичища́тися, ща́юся, єшся, сов. в. ви́чиститися, щуся, стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Вичі́сувати, сую, єш, сов. в. ви́чесати, шу, шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. I. 410.
Ви́чмихатися, хаюся, єшся, гл. Отфыркаться.
Ви́човгти, гну, неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Ви́чорнити, ню, ниш, гл. Вычернить.
Ви́чубити, блю, биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Ви́чумакувати, кую, єш, гл. Заработать чумачеством. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселості серед безкраїх степів. Г. Барв. 148.
Вичу́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́чуняти, няю, єш, гл. Оправляться, оправиться от болезни, выздоравливать, выздороветь. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. I. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише… Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Ви́чуняти. См. Вичунювати.
Ви́чути, чую, єш, гл. Прослышать, услышать о чем. Посилают купити там, де вичуют, же туньша, а добра. МУЕ. III. 47.
Ви́чухатися, хаюся, єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться от болезни, побоев. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Ви́чхатися, хаюся, єшся, гл. Вычихаться.
Ви́шалювати, люю, єш, гл. Обить шалевкой.
