I. 45. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц.
Галагі́вка, ки, ж. = Гаївка. Желех.
Галаджі́йка, ки, ж. Небольшой плужок с прямой градилью, без колісні́. Одесск. у.
Галаджо́вий, а, е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Галаду́н, на, м. = Галадущик. Жел.
Галаду́щик, ка, м. = Гладущик. Жел.
Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на авось, как попало, как-нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Гала світа піти. Желех. См. Гала 3.
Галайда́, ди́, м. Скиталец, бездомный. НВолын. у.
Гала́йкати, каю, єш, гл. Кричать; кричать и петь, мешая пение с криком. Желех.
Гала́йко, ка, м. Крикун, верезга. Желех.
Галайкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Галайкати. Желех.
Галайкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Галайкати. Желех.
Галайкува́тий, а, е. Крикливый, болтливый. Желех.
Гала́йстра, стри, ж. Толпа, куча народа, детей. Желех.
Гала́кати, каю, єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Галама́гати, гаю, єш, гл. 1) = Гаджалагати. Вх. Зн. 13. 2) Вздор говорить. Не буду казать, нічого галамагать язиком: не чув, хоч і був там. (Залюбовск.).
Галамбе́ць, бця́, м. 1) Кушанье из кукурузной муки. Угор. 2) Род киселя из овсяной муки. Желех.
Галамбува́ти, бу́ю, єш, гл. Смешиваться, перемешиваться. Желех.
Гала́нка, ки, ж. Петля из веревки, известным образом связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гала́нки, ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Гала́нський, а, е. Голландский. Стор. II. 160.
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкие брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Галанча́тий, а, е. Одетый в узкие брюки.
Галапу́п, па, м. = Голопуцьок? Вх. Пч. I. 14.
Га́лас, су, м. Крик, шум, вопль. Зареготались нехрещені… гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Галаса́йко, ка, м. Крикун. Желех.
Галаса́ти, са́ю, єш, гл. = Галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Галасли́вий, а, е. Крикливый. Желех.
Галасли́вість, вості, ж. Крикливость. Желех.
Га́ласний, а, е = Галасливий. Жел.
Галасну́ти, сну́, не́ш, гл. Крикнуть. Желех.
Галасове зілля, с. Раст. Scopolina anthropoides. Вх. Пч. II. 36.
Галасува́ння, ня, с. Крик, вопль, действие от гл. галасува́ти. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. I. 126.
Галасува́ти, су́ю, єш, гл. Драть горло, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, порозпускавши коси, розхрістані і без свиток… галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Галасува́тий, а, е = Галасливий. К. Кр. 40.
Галати́н, на, м. = Галайко. Желех.
Галаху́ра, ри, об. Насмешливое прозвание лица духовного звания или его домочадцев. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Галаюва́тий, а, е = Галайкуватий. Желех.
Галда, ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Ном.
Галдама́ш, ша, м. = Одамаш. Вх. Зн. 43.
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
Галеня́, ня́ти, с. Галченок. Чорнесенькі галенята, підійміться вгору. Чуб. 1030.
Гале́ра, ри, ж. 1) Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209. 2) Сбитая из досок лодка, почти квадратная для перевозки хлеба. Черк. у. См. Галяра.
Гале́рний, а, е и гале́рський, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный га-
