Гарма́тка, ки, ж. Ум. от гарма́та.
Гарма́тний, а, е. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматная рада. Песн. Гарматний гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматним боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрепленный пушками. Гарматний замок.
Гарма́тня, ні, ж. Арсенал.
Гарма́точка, ки, ж. Ум. от гарма́та.
Гарма́ш, ша́, м. Артиллерист, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.
Гарма́шний, а, е. Артиллерийский.
Гарми́дер, ру, м. Шум, крик, тревога, беспорядок, смятение. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Гарми́дерник, ка, м. Производящий беспорядок, неугомонный человек, дебоширник.
Гармидерува́ння, ня, с. Дебоширство.
Гармидерува́ти, ру́ю, єш, гл. Шуметь, дебоширствовать. Не гармидеруйте но та слухайте, що каже старшина. НВолын. у.
Гармиза́, зи́, м. Гарнизонный солдат. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Гармоні́йний, а, е. Гармонический. Желех.
Гармо́нія, нії, ж. 1) Гармония. І гармонія, і сила, — музика та й годі! Шевч. 214. 2) Музыкальный инструмент: гармоника.
Гарна́га, ги, ж. = Кривуляка. Неж. у.
Гарнаситися, шуся, сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Ibid. 402.
Гарна́сся, ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще — скомканные, смятые вещи. Саме гарнасся, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Гарнасува́тися, су́юся, єшся, гл. = Гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Га́рнець, нця, м. 1) = Гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мера жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Га́рний, а, е. Хороший, красивый, пригожий. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. II. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година. Ум. Гарне́нький, гарне́сенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. I. 18.
Гарни́к, ка́, м. Работник при возах. Левч. 135.
Гарні́сінький, а, е. Очень хороший, очень красивый. Левиц. I. 314.
Гарні́сінько, нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. ІІІ.
Гарні́ти, ні́ю, єш и гарні́шати, шаю, єш, гл. Делаться красивее, хорошеть.
Га́рно, нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Ум. Гарне́нько, гарне́сенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. III. 44.
Гарню́к, ка, м. Красавец. Аф. 356.
Гарню́сінький, а, е = Гарні́сінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Гарню́сінько, нар. = Гарні́сінько.
Гарню́чка, ки, ж. Красавица. Аф. 356.
Гаро́ваний, а, е. Имеющий пазы. Се стовпи вже гаровані, — менше вгайки, швидше складемо діловання. (Залюбовск.).
Гарпуле́ць, льця, м. Кол с железным наконечником, привязанный к веревке, другой конец которой прикреплен к плоту; служит для остановки плота, для чего вбивается в берег. Черк. у.
Гарт, ту, м. Закал, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кроме прямого значения, да́ти, завда́ти га́рту значит еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Гартівни́чий, чого. Производящий закалку.
Гарто́ваний, а, е. Закаленный, каленый. Списи гартовані. Шевч. 645.
Гартовня́, ні́, ж. Печь для обжигания кирпичей. НВолын. у.
Гартува́ння, ня, с. Закаливание.
Гартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. I. 46. Шабельки
