Глевтякува́тий, а, е. 1) О хлебе = Глевкий. 2) О человеке, преимущественно о детях: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Глег, га, м. 1) = Гляг. КС. 1889. VII. 44. Гол. I. Вступление, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоит в том, что играющие стараются бросаемыми палками сбить воткнутую в землю палку. Чуб. III. 98.
Гле́гати, гаю, єш, гл. = Глягати. Гол. I. Вступл. 700.
Гле́джити, джу, джиш, гл. = Глегати, глягати. Гн. II. 8. Гол. I. Вступл. 700.
Гледі́ти, джу́, ди́ш, гл. = Глядіти.
Гледі́тися, джу́ся, дишся, гл. = Глядітися. Мо́лодо гледи́ться. Кажется молодым, молодою. Старенька вже, а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо гледиться. МВ. I. 75.
Глей, гле́ю, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Ил. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна та мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Набирають коло річки або з болота глею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. I. 83. (Черниг.). 3) Клей вишневый. Харьк. Ум. Глейо́к.
Гле́йкий, а, е. Клейкий, вязкий (о почве).
Глейови́на, ни, ж. Глинистая земля. НВолын. у.
Глейо́к, йку́, м. 1) Ум. от глей. 2) Смесь охристой глины с песком (красящее вещество). Вас. 182.
Глейт, ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшок. Вх. Лем. 407.
Глек, ка́, м. Кувшин. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. Глек розби́ли. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. I. 242. Ум. Гле́чик.
Глекопа́р, ру, м. Раст.: а) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. I. 110; б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. I. 110.
Глембе́ї, бе́й, ж. мн. Месячное очищение женщины. Желех. Вх. Зн. 10.
Глеча́тко, ка, с. Маленький кувшинчик. (Залюб.). Щог. Сл. 72.
Гле́чик, ка, м. Ум. от глек. 1) Кувшин. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, в которою кладутся угли. Змиев. у. 3) Род игры. Ив. 60. 4) Гле́чики жо́вті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. 5) Гле́чики полоска́ти. О женщинах: угощаться в складчину в понедельник после заговения на Петров пост. ХС. I. 76. Ум. Гле́чичок. ЗОЮР. II. 11.
Глеюва́тий, а, е. Глинистый. Глеювата земля.
Глиб, бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. I. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Гли́бати, баю, єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно лететь.
Гли́бень, ні, глибина́, ні́ и глибиня́, ні́, глибі́нь, ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Гли́бка, ки, ж. Подвал, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтівника. К. ЧР. 346.
Глибо́кий, а, е. Глубокий. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотири — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гіллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! К. Псал. 215. Сравн. степ. Гли́бший. Ум. Глибоче́нький.
Глибо́кість, кості, ж. Глубина, глубь. К. Бай. 106. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скінчу в твоїй глибокості. Чуб. 378.
Гли́бо́ко, нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо іншого місця. Сравн. степ. Гли́бше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. Глибоче́нько.
Гли́боч, чі, ж. = Глибочиня. Нема глибочі на цій річці. НВолын. у.
Глибоче́нний, а, е. Черезвычайно глубокий. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311.
Глибоче́нь, ні́, ж. = Глибочиня.
Глибоче́нький, а, е. Ум. от глибокий. Довольно глубокий. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Глибоче́нько, нар. Ум. от глибоко.
Глибочиня́, ні́ и глибочі́нь, ні́, ж. Глубина.
