Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/337

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Голова́ч, ча́, м. 1) = Головань 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самец). Шух. I. 24. 3) Рыба: Cottus, бычок, головач. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастик. Вх. Пч. II. 17. 5) Верх шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.

Голова́чка, ки, ж. Головастик. Вх. Лем. 404.

Головеня́, ня́ти, с. Головка. О. 1862. I. 72. В головеняті у дитини. О. 1862. I. 70.

I. Голове́нь, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).

II. Головень, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.

Голо́венька, ки, ж. 1) = Головешка 1. Гн. II. 17. 2) = Головачка. Вх. Лем. 404.

Голове́шка, ки, ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. I. 7. Ум. Голове́шечка. Г. Барв. 458.

Голови́на, ни, ж. = Голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.

Голови́стий, а, е = Головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.

Голови́ха, хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.

Голови́ця, ці, ж. 1) = Голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. 2) = Дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399. 3) Голо́виця. Родник. Шух. I. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221. 4) = Головатиця. Вх. Зн. 11.

Голови́ще, ща, с. Ув. от голова. Кулачище, під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.

Голові́чка, ки, ж. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.

Голо́вка, ки, ж. 1) Ум. от голова. 2) Кочень капусты. Дай же, боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. I. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся кверху. Сумск. у. 6) Часть гончарного круга. См. Круг 11. Вас. 179. МУЕ. I. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучок очищенного и приготовленного для ткания сита волоса из конского хвоста. Вас. 152. 8) Особый род орнамента при украшении гуцульских изделий. Шух. I. 281. 9) Мн. Девятая фигура при игре в мяч, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. 10) — ме́ртва. Пт. Parus caudatus, долгохвостик, хвостовый ремез. Вх. Пч. II. 13. 11) = Голова святоянська. Чуб. III. 193.

Головка́те письмо́. Род орнамента при украшении гуцульских изделий. Шух. I. 303.

Головко́, ка́, м. = Головань 1. 2) Название вола. Г. Барв. 242.

Головни́й, а́, е́. 1) Головной. Головна хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. 3) Опасный, угрожающий смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.

Головни́к, ка́, м. 1) = Головань 2. Гадяч. у. 2) Убийца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.

Головни́цтво, ва, с. Уголовное преступление, уголовщина, убийство. Шух. I. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.

Головни́ця, ці, ж. = Головиця 3. Вх. Зн. 11.

Голо́вня, ні, ж. 1) = Головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = Зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Каменец. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.

Голової́д, да, м. = Людоїд? Гол. III. 40.

Головокру́т, ту, м. 1) Головокружение. Харьк. 2) Раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.

Голо́вонька, ки, ж. 1) Ум. от голова. 2) = Головенька. Гн. II. 20.

Головосі́к, ка, м., также мн. Головосі́ки. Праздник «усекновения главы Иоанна крестителя», 29 августа. Чуб. III. 254.

Голо́вочка, ки, ж. 1) Ум. от голова. Не бі́дна голо́вочка. Не бедствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай боже, щоб і моїм дітям так. Г. Барв. 6. 2) Мн. Род вышивки. Kolb. I. 48.

Головстве́ння, ня, с. = Головосік. Волынск. г.