гостроспинний, — на цьому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Гостря́к, ка́, м. Острие. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатериносл. у. (Залюб.).
Гостюва́льник, ка, м. Гость, человек гостящий или гостивший. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. I. 139.
Гостюва́ння, ня, с. Пребывание в гостях. К. ЧР. 395.
Гостюва́ти, тю́ю, єш, гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175.
Гостюва́тися, тю́юся, єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина. Грин. I. 299.
Гостюви́тий, а, е. Любящий бывать в гостях. Аф. 367.
Гостя́. В выражении: у гостя́. См. Гість.
Гостя́к, ка́, м. Вол, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Гота́р, ру, м. Межа, граница. Желех.
Гота́рити, рю, риш, гл. Граничить, прилегать к… Желех.
Готе́ць, тця́, м. = Отець. Грин. III. 220.
Готи́цький, а, е. Готический. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. I. 217.
Готі́в, гото́в, ва, во. НВолын. у. и гото́вий, а, е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличные деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші. Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Готі́вка, ки, ж. = Готовик. Желех.
Гото́в, гото́вий. См. Готів.
Готови́к, ка́, м. Наличные деньги. Прил. у.
Гото́вити, влю, виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Гото́во, нар. Готово. Шевч. 441.
Готува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. НВолын. у. 2) О кушаньях: приготовлять, варить. Вечерять готуй! Чуб. III. 227.
Готува́тися, ту́юся, єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Чуб. I. 220. Той чоловік бере, готується на смерть. Драг. 76.
Готу́ля, лі, ж. Молодая коза. Угор.
Го́ту́р, ра, м. Глухарь, глухой тетерев, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех. Вх. Пч. II. 15.
Готя́, тя́ти, с. Птенец-глухарь. Шух. I. 239.
Го́тьта! меж. Крик на лошадь: направо. Вх. Лем. 405.
Го́хнути, ну, неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: гохне, то й почуєш (Залюбовск.).
Го́ц, го́ца, меж. Скок! гоп! (при прыганьи, танцах). Не кажи гоц, поки не перескочиш. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.
Гоца́к, ка́, м. Особого рода танец с прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен.
Го́цки, меж. = Гоц. Ном., ст. 300, № 364.
Гоча́ти, чу́, чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Нп. Харьк.
Го́чі, чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
Гоя, меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. I. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Го́я-дю́ндя, ді, ж. Хороводная игра, то же, что и гаївка. Вх. Уг. 233.
Гра, гри, ж. Игра. Федьк. I. 135.
Граб, ба, м. Дерево: граб, Carpinus Betulus L. ЗЮЗО. I. 116. Вх. Пч. II. 30. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Грин. III. 407. Ум. Грабо́к, грабо́чок. Чуб. V. 1156.
Гра́бар, ря, м. 1) Землекоп, лопатник. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарям помагати побитих ховати. Федьк. А грабарові дам стару кожушину, щоби на мені висипав велику могилу. Грин. III. 285.
Граба́рка, ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекопов с тачками. 3) Земляная работа.
Граба́рство, ва, с. Занятие земляными работами.
Гра́ба́рський, а, е. Принадлежащий или свойственный землекопу.
Грабарюва́ння, ня, с. Землекопание.
Грабарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься земляными работами.
