шерстью наружу, с капюшоном и широкими рукавами, которые не надевались. Тоді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. I. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап'яну, із сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівоньці роботи. ЗОЮР. I. 175.
II. Да́ха, хи, об. = Давець. Коли даха, так будеш і взяха. Ном. № 10650.
Да́хар, ря, м. = Давець. Будеш дахар, будеш і взяхар. Ном. № 10650.
Дахови́й, а́, е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Да́хто, мест. Кто-нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят… МУЕ. III. 57.
Да́ча, чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королівські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем». АД. II. 9.
Да́чка, ки, ж. Денежный сбор, податной сбор. Шух. I. 51.
Даша́, ші́, ж. Большое рядно (см.). Борз. у.
Даши́ти, шу́, ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дашо́к, шка, м. 1) Уменьшит. от дах. 2) Знак (^) над долгой или переменной гласной: ô, ê. 3) Козырек фуражки.
Да́що, мест. Что-нибудь, сколько-нибудь. МУЕ. III. 55.
Да́як, нар. Как-нибудь. Вх. Лем. 409.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Дбайли́вий, а, е = Дбалий. Борз. у.
Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.
Дба́лість, лості, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Дба́ло, нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Дба́ння, ня, с. Радение, старание, заботливость.
Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радеть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи́ християнські утікайте. ЗОЮР. I. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать внимание. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Приобретать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на уме, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сава думку дбає, ой вже Сава та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себе, обращать на себя внимание. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається. Чуб. V. 591.
Дба́ха, хи, об. Рачитель, рачительница; приобретатель, приобретательница.
Дбач, ча́, м. Приобретатель, рачитель.
Дба́чка, ки, ж. Приобретательница, рачительница.
Два, дві, два, двох, чис. Два, две, два. Палиця два кінці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, боже, чотири, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапки надівать на голову. Чуб. См. Дві.
Двадньо́вий, а, е. Двухдневный. НВолын. у.
Два́дцятеро, чис. Двадцать душ, штук и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.
Двадця́тий, а, е, чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він і на вечерниці пішов, так мати не пуска. Стор. I. 61.
Двадцяті́рко, чис. Ум. от двадцятеро. Нема і двадцятірка індичат. Борз. у.
Двадця́тка, ки, ж. 1) Двадцать, два десятка чего-либо. Вас. 150. 2) Гри-
