Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.
Діва́тися, ва́юся, єшся. Сов. в. ді́тися, нуся, нешся, гл. Деваться, деться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадет! цело будет.
Діва́ха, хи, ж. Ув. от діва.
Діве́нна, ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. См. Гадинник.
Ді́вер, ра и ря, м. Деверь, мужнин брат. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Діверів, рева, ве. Принадлежащий деверю, девернин.
Ді́верка, ки, ж. Жена деверя.
Ді́верко, ка, м. Ум. от дівер.
Дівина, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
Дівин-вечір, чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Діви́ця, ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном., стр. 292, № 53. Пішов у світлицю, дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався цар до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Діви́ч-вечір, чора, м. Девичник. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.
Дівич-вечіро́вий, а, е. Относящийся к девичнику. Крім цих пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. III. 479.
Ді́ви́ще, щі, ж. = Дівчище. Желех.
Дівиян, ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Ді́вка, ки, ж. Девка, девушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая девушка, могущая уже выходить замуж. Шух. I. 32. 2) = раст. Медунка. Вх. Пч. I. 10. 3) Одно из созвездий. Мнж. 148. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Мет. 125. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.
Дівойник, ка, м. Раст. Onobrychis sativa. Лв. 100.
Дівока, ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Ді́вонька, ки, ж. Ум. от діва.
Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти в делах жениха получают название… старост, бояр, послов, дивоснубов». Чуб. IV. 56.
Дівосну́бний, а, е. Относящийся к сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства в Бельском у. Седл. губ. Чуб. IV. 64. См. Дівоснуб.
Діво́та, ти, ж. соб. Девушки. Сим. 234.
Діво́ха, хи, ж. = Дівуля.
Діво́цтво, ва, с. 1) Девичество; девство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. I. 34. 2) = Дівота.
Діво́цький, а, е = Дівочий. Грин. III. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Діво́чий, а, е. Девичий. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий монастир. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназия. О. 1861. I. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111.
Діво́чити, чу, чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном., стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Каменец. у.
Дівочка, ки, ж. Ум. от діва.
Дівошлю́б (дівослюб), ба, м. 1) Сват. 2) Название обряда сватовства в некоторых местностях, напр. в Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили частії дівошлюби, столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. См. Злюбини.
Діво́щина, ни, ж. Имущество, приобретенное во время девичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Дівува́ння, ня, с. Девичество, девичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибирання. Чуб. V. 42. Дівува́ння здава́ти. Покидать деви-
