Доцу́пити. См. Доцуплювати.
Доцу́плювання, ня, с. Дотаскивание какого-либо предмета.
Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Доцури́, нар. Все доцури́. Все решительно. Згорі́ло доцури́. Сгорело до тла. Харьк.
До́ця, ці, ж. Ласк. от дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. I. 13.
Доцяцько́вувати, вую, єш, сов. в. доцяцькува́ти, ку́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашивание чего.
Доч, до́чері, ж. = Дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч. Ном. № 9330.
Доча́пати, паю, єш, гл. Добраться, волоча ноги, с трудом. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).
Доча́патися, паюся, єш, гл. = Дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю. Г. Барв. 6.
Доча́сний, а, е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Доча́сність, ності, ж. Временность.
Доча́сно, нар. Временно.
Дочасто́вувати, вую, єш, сов. в. дочастува́ти, ту́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить потчевать.
Дочастува́тися, ту́юся, єшся, гл. Доугощаться.
Дочвала́ти, ла́ю, єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Дочека́ння, ня, с. Ожидание. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся. Волын. г.
Дочека́ти, ка́ю, єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Ком. № 1867. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'ям. Чуб. III. 356.
Дочека́тися, ка́юся, єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каменя. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
До́ченька, ки, ж. Ум. от дочка́.
До́чер, рі, ж. = Дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Дочеса́ти, ся. См. Дочісувати, ся.
До́чечка, ки, ж. Ум. от дочка́.
Дочимчикува́ти, ку́ю, єш, гл. Дойти куда-нибудь скоро.
До́чиста, нар. Совершенно все. З'їли цілого кавуна дочиста. Левиц. Пов. 229. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, єй, розберуть дочиста. Кв. II. 13. Забрав усе дочиста.
Дочи́стити. См. Дочищати.
Дочита́ти, ся. См. Дочитувати, ся.
Дочи́тувати, тую, єш, сов. в. дочита́ти, та́ю, єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. М. Пр. 88.
Дочи́туватися, туюся, єшся, сов. в. дочита́тися, та́юся, єшся, гл. Дочитываться, дочитаться. Стійте у церкві та слухайте: ніч не довга, не забаряться до Христа дочитатись. Кв. II. 179.
Дочі́сувати, сую, єш, сов. в. дочеса́ти, шу́, шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Отаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. I. 196.
Дочі́суватися, суюся, єшся, сов. в. дочеса́тися, шуся, шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Дочка́, ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. К. Св. П. I. кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. II. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. До́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. I. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
Дочми́ги, нар. [= До чмиги.] = Дошмиги. [= До шмиги.] Тобі там буде не до чмиги. Котл. Ен. III. 17.
Дочува́ти, чува́ю, єш, сов. в. дочу́ти, чу́ю, єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держать, і недочуваю, і недобачаю. Стор. I. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.
Дочува́тися, ва́юся, є́шся, сов. в. дочу́тися, чу́юся, єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. I. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі зайнято. НВолын. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
