нові розкрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Же́ртівня, ні, ж. Жертвенник. К. Псал. 195.
Же́ртка, ки, ж. См. Жердка.
Жертовник, ка, м. Жертвенник (в алтаре). Черк. у.
Жерть, ті, ж. = Жердь.
Жеруха́, хи, ж. 1) = Жерелуха. 2) — лісна́. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.
Жерце́м, нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Жеря́вий, а, е. Горящий, палящий, пламенный. Угор.
Же́стер, ру, м. = Жостір.
Жєс, жєсати и пр. = Жас, жасати и пр.
Жи́бець, бця, м. Раст.
Жибрі́й, рію́, м. = Жабрій. ЗЮЗО. I. 168.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьев. Ном. № 10260.
Жива́ти, ва́ю, єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Живете́нь, тня, м. Подпочва. Любеч. См. Живець 2.
Живе́ць, вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побеги, отростки садового дерева. Канев. у. 3) В дереве: живая древесина. 4) Источник, ключ. 5) Пульс. 6) Живая мелкая рыба, которую надевают на удочку, как приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можна живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающийся в разрезе темным цветом, плотный слой выделанной на подошвы кожи. 9) Ремешек с деревянной палочкой на конце. Он прикрепляется к неводу и свободным концом с палочкой накручивается на канат, когда его нужно тянуть. Як тільки мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, розкручували живці. Левиц. 10) Ремешек, около которого плетется кнут. Мнж. 180. 11) Железное кольцо посредине верхней части ярма, — в него проходит дышло экипажа, плуга. Шух. I. 165.
Жи́вжик, ка, м. = Жевжик.
Живжикува́ти, ку́ю, єш, гл. = Жевжикувати.
Живи́й, а́, е́. Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. Чи живі́-здоро́ві? Как ваше здоровье. (Обычная форма приветствия). До живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. Живи́й жаль бере́. Очень, в высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. Вся́ка жива́ душа́. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. I. 207. Ні живо́ї душі́. Решительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко ніде, ніде ні живої душі. Левиц. I. 82. В живі́ї о́чі бре́ше. Прямо в глаза врет. Ном. № 6950. Живе́ зі́лля. Бальзамин. Живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свежий, недавний. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. Живе́нький, живе́сенький.
Живи́ло, ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Живи́на́, ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. I. 297.
Живи́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Оживлять, оставлять живым. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Живи́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтарю служивши, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.
Живи́ця, ці, ж. 1) Живица, смола выступающая от жары на сосне. 2) Канифоль. 3) Название водки. Вареники, знаєте, парують на столі… От
