которой прикреплено ярмо, а к заднему (с рассохой) — колода с зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. Же́рдочка.
I. Жердя, ді, ж. Жердь.
II. Же́рдя, дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Грин. III. 11. Суть то розсохи, на розсохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жердя, по тім жердю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка о человеке, жердя — волосы). Ном., стр. 297, № 220.
Жердяний, а, е. Относящийся к жерди.
Жердь, ді, ж. Дышло в ветряной мельнице, которым ее поворачивают. Полт. г.
Же́реб, ба, м. 1) Жребий. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. Ум. Жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбирати жеребки. Щог. 2) = Жеребець. Прилетить нечистий… а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. I. 18.
Жеребе́ць, бця́, м. Жеребець. Ірже наче жеребець на стайні. Ном. № 8843. Ум. Жере́бчик.
Жереби́тися, блю́ся, би́шся, гл. Рожать (о кобыле). Кобила жеребиться.
Жере́бна, прил. Жеребая кобыла.
Жеребцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Быть жеребцом. Употреблено Котляревским в рассказе о превращении различных народов в животных. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.
Жере́бчик, ка, м. Ум. от жеребець.
Жереб'я́, я́ти, с. Жеребенок. Їхала пречиста мати на осляті, Сус Христос на жереб'яті. Грин. II. 35. Ум. Жереб'ятко. Чуб. III. 452.
Жереб'я́чий, а, е. Жеребиный.
Жерела́тий, а, е. С большим отверстием, большим жерлом. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже. Черн. у.
Жере́ло́, ла́, с. и пр. = Джерело и пр. Під горою криниченька, там жерело б'є. Нп. Ум. Жере́льце.
Жерелу́ха и жерлуха, хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.
Жере́льце, ця, с. 1) Ум. от жерело. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.
Жереп, пу, м. 1) Род горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кісся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельник, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Жере́пмик, ка, м. Лес из жерепу. Вх. Зн. 17.
Жереті́й, тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Жеретія́, тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змея лазящая по деревьям. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Жеретія́ка, ки, м. Ув. от жеретій.
Же́рех, ха, м. Мелкий лед на реке. Ворон.
Жере́цький, а, е. Жреческий.
Жерібна = Жеребна.
Жері́й, рі́ю, м. Синее пламя над горящими угольями.
Жерлига, ги, ж. Большая удочка.
Жерли́стий, а, е = Джерелистий.
Жерло́, ла́, с. = Жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Жерля́нка, ки, ж. Род маленькой рыбки. Цыссь. Ятр. 39. Ум. Жерля́ночка. Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси. Циссь. Ятр. 38.
Жерни́ця, ці, ж. = Стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. I. 85.
Жерні́вка, ки, ж. = Жарнівка.
Жерства́, ви, ж. 1) = Жорства. 2) Род змеи? Шух. I. 232.
Жерсти́на, ни, ж. Лист жести. Ум. Жерсти́нка.
Жерсти́ти, рщу́, сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Жерстяни́й, а́, е́. Жестяной. Купив собі самуварчик отой білий жерстяний. Харьк. Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі. Мет. 436.
Жерстя́нка, ки, ж. Жестянка. Харьк.
Жерсть, ті, ж. Жесть.
Же́ртва, ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Же́ртвувати, вую, єш, гл. Жертвовать.
Же́рти, жеру́, ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги
