Бандурча́ник, ка, м. Род лепешки из растертого картофеля. Вх. Уг. 226.
Бандурча́нка, ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Бандурчина, ни, ж. = Бандурчанка. Вх. Уг. 226.
Ба́ндурша, ші, ж. Содержательница публичного дома.
Бандуря́нка, ки, ж. = Бандурчанка. Вх. Лем. 389.
Бандуря́та, ря́т, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Бандюра, ри, ж. = Бакай 1. = Баюра 1. Вх. Уг. 226. См. Банджюр.
Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. в виражении: банелю́ки плести́ — молоть вздор, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.
Баник, ка, м. Род ватрушки. Вх. Уг. 226.
Бани́та, ти́, м. Изгнанник. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.
Ба́нити, ню, ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була в березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. I. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікар давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человека). Сусід Кіхоть із жінкою моєю… гм! гм! не вам кажучи, пані… а свою банить щодня. Г. Барв. 334.
Ба́нитися, нюся, нишся, гл. Мыться, вымываться.
Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить последними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламутити 2. Желех.
Ба́нка, ки, ж. Гульден. Вх. Зн. Вели́ка ба́нка. Десять гульденов. Шух. I. 85. Ум. Ба́ночка.
Банка́с, са, м. Железный с насечкой на верхнем конце шпень, вставляемый в одну из дыр столярного станка для того, чтобы удерживать им доску, когда ее строгает столяр. Слов. Д. Эварн.
Банке́т, ту, м. и пр. = Бенкет и пр.
Банкру́т, та, м. Банкрот. Желех.
Банкру́тство, ва, с. Банкротство. Желех.
Банкрутува́ти, ту́ю, єш, гл. Банкротиться. Желех.
Ба́нність, ності, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.
Ба́нно, нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.
Ба́ночка, ки, ж. 1) Ум. от банка. 2) То же, что и банка 1, 1 гульден в тех местностях, где вели́ка ба́нка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животных: піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная с коня шкура повешена на бантах. Ном. № 14023. 2) Мн. Ба́нти = Вергуни. Сим. 192.
Ба́нтина, ни, ж. = Банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. I. 88. (Черниг.).
Банти́ня, ня, с. = Банта 1. Шух. I. 91.
Бантува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Беспокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Банува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Тужить, жалеть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. III. 116. 2) Банува́ти на о́чі. Болеть глазами. Брацл. у.
Ба́нуш, ша, м. 1) Суп говяжий. Шух. I. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смешанная со сметаной и сваренная. Шух. I. 140.
Ба́нуша, ші, ж. = Яєчня. ЕЗ. V. 43.
Банюр, ра, м. 1) = Банюра = Баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое место в речном берегу. Вх. Уг. 238.
Баню́ра, ри, ж. = Баюра 1. Вх. Лем. 390.
Ба́ня, ні, ж. 1) Купол на церкви, вообще на строении. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. I. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6. 2) Соле-
