шевную склонность, приязнь. МУЕ. III. 94. Барвінок рва́ти — означает часто итти на любовное свидание. Мал. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. Ночува́ти в барвінку. Переночевать с милым. 2) Раст.: а) — ди́кий. Lysimachia Nummularia. Лв. 100; б) — степови́й. Vinca herbacea Waldst. et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 200. Ум. Барві́нонько, барві́ночок, барві́нчик, барві́нчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Нп.
Ба́рвний, а, е. Цветной. Желех.
Барвя́к, ка́, м. = Байрак? Ой їхав козак в зелений барвяк, став коня попасати. Гайсин. у.
Барда́, ди́, ж. 1) Краюха хлеба. Шейк. 2) Топор особой формы. В Хотин. у. и у гуцулов: род плотницкого топора с широким лезвием. Шух. I. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. III. 168. Ум. Барди́чка, ба́рдочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. I. 97.
Бардади́м, ма, м. Крупной комплекции человек, верзила.
Барда́ш, ша́, м. Большой топор. Каменец. у. Вх. Зн. 2.
Бардз, ба́рдзо, нар. = Барз. Грин. III. 32.
Барди́га, ги, ж. Большая краюха хлеба. Шейк.
Барди́на, ни, ж. = Барда 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. Барди́нка, барди́ночка.
Барди́чка, ки, ж. Ум. от барда.
Ба́рдочка, ки, ж. Ум. от барда.
Ба́рже, нар. Сравн. ст. от барзо. Вх. Лем. 390.
Барз, ба́рзе, барзо, нар. Очень. Вода барз нечиста. Гол. IV. 522. І старшу сестру барзе зневажав. О. 1862. VIII. 23. Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка барзо дорога. Чуб. V. 161.
Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козел или черная овца с белой грудью. О. 1862. V. Кух. 36.
Барзки, нар. = Барзо. Вх. Лем. 390.
Ба́рзо, нар. См. Барз.
Ба́ри, мн. нескл. Рассказы, болтовня. Употребл. в выраж.: та́ри та ба́ри. Тари та бари, завтра Варвари. Ном. № 19335.
Бари́вка, ки, ж. = Барилка. Вх. Лем. 390. Ум. Бари́вочка.
Баривчи́на, ни, ж. = Барильчина. МУЕ. I. 100.
Бари́лечко, ка, с. Ум. от барило.
Бари́лка, ки, ж. Бочонок. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотири барилки. Чуб. III. 382. Носив… барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. Бари́лочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. III. 50.
Бари́лко, ка, с. Ум. от барило.
Бари́ло, ла, с. Бочонок. Вас. 145. Ном. № 8007. Вина з Царіграду відер троє у барилі. Шевч. 116. Ум. Бари́лко, бари́лечко, бари́лочко, бари́льце. Котл. Ен. IV. 20. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Рудч. Ск. II. 57. Ув. Бариля́ка.
Бари́лочка, ки, ж. Ум. от барилка.
Бари́лочко, ка, с. Ум. от барило.
Бариля́ка, ки, ж. Ув. от барило.
Барилькува́тий, а, е. О человеке: толстый, пузатый. Желех.
Бари́льний, а, е. Принадлежащий бочонку, бочоночный. Барильний обруч.
Бари́льце, ця, с. 1) Ум. от барило. 2) Мн. Бари́льця. Род растения. О. 1862. IV. 72.
Барильчи́на, ни, ж. = Барило. Гн. II. 36. Ой піду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Бари́ти, рю́, ри́ш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Нп. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. III. 231.
Бари́тися, рю́ся, ришся, гл. Медлить, мешкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барыш. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
