Барання́, ня́, с. Грязь, налипающая на спицах колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Бара́нок, нка, м. Бекас, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. См. Баранець 4.
Бара́нта, ти, ж. Стадо овец. Черном.
Баранча́, ча́ти, с. Барашек. Сим. 209.
Бара́нчик, ка, м. 1) Ум. от баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. I. 8. 2) Бекас. Полт. 3) Хвостик арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. I. 33. 4) Одно из колес в плуге без обода. 5) При игре в ланки: каждый из стоящих на крайних ямках двух мальчиков, катающих мяч. Ив. 34. 6) Часть уздечки. См. Гнузда. 7) Мн. Бара́нчики. Раст. первоцвет, Primula officinalis. Ум. Бара́нчичок.
Баранчу́к, ка, м. = Баранець 1. Желех. В некоторых песнях употребляется как припев: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Бараня́, ня́ти, с. = Баранча. Шейк. Ум. Бараня́тко, бараня́точко.
Бараня́р, ра́, м. 1) Торговец баранами. Желех. 2) Вор, крадущий баранов. Желех.
Бараня́тко, бараня́точко, ка, с. Ум. от бараня.
Бара́нячий, а, е. 1) Бараний. Баранячий смух. 2) Бара́нячий пра́зник. День 26-го ноября (в этот день совершается случка баранов с овцами). Новомоск. у.
Барасу́лі, су́ль, ж. мн. Большие стеклянные желтые бусы. Шейк.
Барашкува́ти, ку́ю, єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Барбачія, чії, ж. Пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонок. Вх. Лем. 390.
Барбо́ля, лі, ж. = Бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Барбо́льки, льок, ж. мн. Раст.: а) Ficaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31; б) Scrophularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.
Барбо́с, са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка. Левиц. I. 30.
Барбо́сів, сова, ве. Принадлежащий, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. I. 31.
Барбу́ля, лі, ж. Порода рыбы: Mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.
Барбу́н, на́, м. = Барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Ба́рва, ви, ж. 1) Краска, цвет. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукне. НВолын. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибирає, зброю наряджає. Гол. I. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Барви́стий, а, е. Цветной, разноцветный, цветистый. Дорогі, пишно барвисті шати. К. МБ. XI. 162. Барвисті маки. К. Дз. 79.
Барви́сто, нар. Цветно, разноцветно, цветисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.
Ба́рвити, влю, виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Барві́н, ну, м. = Барвінок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барві́н-листо́к. Ходжу, блуджу понад лози, а в тих лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37.
Барвіне́ць, нця́, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Вінець-барвінець. Венок из барвінку. Грин. III. 524.
Барвіни́на, ни, ж. Одно растение барвінок, один стебель барвінка. Иногда просто барвінок. Перва зелина — любисточок, друга зелина — барвінина, третя зелина — василечок. Нп.
Барві́нковий, а, е. Принадлежащий, относящийся к барвінку, сделанный из него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50.
Барві́нок, нку, м. 1) Раст. могильница, гроб-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. I. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Нп. Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Как ласкательное название для любимого мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбе в світи́лчиній ша́блі барвінок означает — ду-
