Бархано́вий, а, е. Бумазейный. Шейк.
Баршан, ну, м. = Оксамит. Вх. Уг. 227.
Баршановий, а, е = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. Змия́ баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Бас, са́, м. 1) Бас. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. Співа́ти баса́. Петь басом. Він у церкві баса співає. Харьк. г. Говори́ти баса́. Говорить басом. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструмент: контрабас, виолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Нп. 3) На бас бра́ти кого́. Поднимать на смех кого. Фр. Пр. 23. 4) Ба́сом диви́тися, погляда́ти. Неприязненно смотреть, посматривать. Фр. Пр. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. Ба́сик, басо́к. Дівчата співають і він басика тягне. Киев. Ув. Баси́сько, баси́ще, басю́ка, басю́ра. От у Семена басюра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Басаври́нок, нку, м. = Басаринок 1. О. 1862. V. 109.
Баса́ма́н, ну, м. 1) Полоска, напр., в материи. Ху́стка в басама́ни. Полосатый платок. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на теле от удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галун, позумент. Шух. I. 122, 275.
Басама́нити, ню, ниш, гл. Делать полосы (ударяя). Желех.
Басама́ння, ня, с. Домашняя утварь, рухлядь. Чи ти вже повиносив горшки, кочерги — усе басамання, щоб мазати хату? Могил. Подол.
Басамо́нка, басаму́нка, ки, ж. = Крайка. Вх. Лем. 390.
Басаму́га, ги, ж. = Басаман 2. Басамуги по мені поробив. НВолын. у.
Баса́н, ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими басанами. Лукаш. 45.
Басану́нка, ки, ж. = Басамонка. Вх. Лем. 390.
Басанунча́, ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Баса́нь, ні, ж. Крытая галлерея вокруг церкви. ЗЮЗО. II. 143. См. Опасання 2.
Басара́бець, бця́, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти». Грин. III. 563.
Басара́бія, бії, ж. 1) Бессарабия. Три парубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. I. 198. 2) Іти́ на Басара́бію, кроме прямого значения: быть бродягой, находиться в бегах. Шейк.
Басара́бський, а, е. Бессарабский. Левиц. Пов. 217.
Басари́мок, мку, м. = Басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Басари́нка, ки, ж. и басари́нок, нку, м. 1) = Базаринка. Чуб. I. 231. 2) Прибавка к плате. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». Хорольск. у. 3) Отработок, помощь работою, доставляемая половинщиками. Борз. у. Є тут з наших заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють. Г. Барв.
Басару́нок, нку, м. Сено или трава, которое дают корове в то время, когда ее доят. Шух. I. 170, 188, 193.
Ба́си, сів, мн. = Басамани. Баси по мені поробив. НВолын. у.
Ба́сик, ка, м. Ум. от бас.
Баси́ста, ти, м. Играющий на контрабасе. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. II. № 782.
Баси́стий, того, м. = Басиста.
Баси́сько, ка, м. Ув. от бас.
Баси́ти, шу́, си́ш, гл. Издавать звук баса, басить.
Баси́ще, ща, м. Ув. от бас.
Баскали́читися, чуся, чишся, гл. Артачиться, сопротивляться. Не баскаличивсь би та йшов. Котл. Ен. III. 31. Не баскаличся, бери те, що дають; може пересердяться, дадуть і більше. Уман. у.
Баски́й, а́, е́. Резвый, ретивый, рьяный. Поїхала в своїм ридвані баскими конями як звір. Котл. Ен. II. 39.
Басо́вий, а, е. 1) Басовой. Басова нота. Левиц. I. 135. 2) Контрабасный. Басова струна. 3) Басо́ве у́хо. Род орнамента в писанке, напоминающего конец грифа в контрабасе. МУЕ. I. 194.
