Басо́к, ска́, м. 1) Ум. от бас. Очеретя́ний басо́к? Високий таранкуватий паламар, насупившись, гув очеретяного баска. Мир. Пов. II. 60. 2) Басовая струна. Нижнее do (в кобзе, торбане). КС. 1892. III. 383.
Басо́ля, лі, ж. Виолончель. Тепер мені не до солі, коли грають на басолі. Теперь мне не до того. Чуб. II. 678.
Бастрю́к, ка́, м. = Байстрюк.
Бастря́, ря́ти, с. = Байстря.
Басува́ння, ня, с. Действие того, кто басує.
Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: резвиться, подыматься на дыбы, скакать, итти в галоп. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться к кому. Фр. Пр. 23.
Басурма́н, на, м. и пр. = Бусурман и пр. Мет. 77.
Басю́ка, ки, м. Ув. от бас. А басюка на увесь двір, — мов той бугай гуде у болоті. Стор. II. 29.
Басю́ра, ри, м. Ув. от бас.
Ба́ська, ки, ж. Название овцы. Kolb. I. 65. См. Базька 1.
Батале́в, ва и батале́й, лея, м. Мутовка в маслобойне. Вх. Зн. 37.
Бата́лія, лії, ж. Сражение, битва. ЗОЮР. I. 123. Климовський… служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Котл. НП. 398. Треба було цару йти на баталію. Чуб. II. 215.
Батальйо́н, ну, м. Батальон. Три батальйони війська. Гн. I. 54.
Ба́теньків, кова, ве. Принадлежащий отцу, батюшке. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Ба́тенько, ба́течко, ка, м. Ум. от батько. Батюшка. Чуб. III. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. III. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется как слово обращения к старшему человеку. Батечку мій! — выражение удивления: боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Кв. Часто во мн. ч. Ба́течки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок. Кв.
Батівня́, ні́, ж. = Батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда. 1868, 320).
Баті́г, тога́, м. 1) Кнут, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычаг в ступе для толчения пшена, на который надавливают ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) Мн. Батоги́: а) стелющиеся стебли, усы у огурцов, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у.; б) раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст.: а) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38; б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. Батіжок. Ув. Батожище.
Батіжо́к, жка́, м. 1) Ум. от батіг. 2) Батіжки св. Івана = Петрові батоги. Вх. Пч. I. 9.
Ба́тіночко, ка, м. = Батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Бато́ва́, ви, ж. 1) Запорожский обоз вьючных лошадей. 2) Отряд, партия. Аж онде яка батова од шинку йде. Канев. у. 3) Несколько пар волов цугом. Черк. у.
Батови́й, а, е. Вьючный. Науючить усяким добром батових коней. Вас. 210.
Батожжя́, жя́, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжя! Грин. I. 77.
Батожи́льно, на, с. = Пужално. Желех.
Батожи́стий, а, е. О стелющемся, вьющемся растении: с длинными стеблями. Батожиста квасоля. Рк. Левиц.
Батожи́сько, ка, с. = Батожильно. Вх. Лем. 390.
Бато́жи́ти, жу, жиш, гл. Бить кнутом.
Батожи́ще, ща, с. Ув. от батіг.
Ба́тонько, ка, м. = Батенько. В дат. пад. употребл. иногда форма женск. склон. батоньці. Дайте, слуги, то батонці знати. Чуб. I. 174.
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. См. Більмачок.
Батува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Резать большими кусками. Сідайте, дружечки!.. а ти, старосто, їм батуй. Кв.
