сумасшедший. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Благові́сник, ка, м. 1) Благовеститель. Чуб. III. 12. 2) = Благовіщення. Благовісник старший від великодня. Фр. Пр. 59. То же значение и в записях Залюбовск., а в ХСб. I. 74 — праздник: «собор архангела Гавриила» 26 марта.
Бла́говіст, ту, м. Благовест. Левиц. I. 378.
Бла́говісти́ти, щу, стиш, гл. 1) Благовещать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. Шевч. 2) Благовестить. Ком. Пр. № 484. Уже, тату, до церкви благовістять. Грин. I. 47. Чи вже благовістили до церкви? Стор. I. 223. 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Благові́ще́ння, ня, с. Благовещение (праздник 25 марта). ХСб. I. 74. На благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.
Благові́щний, а, е. Благовещенский. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Благода́р, ря, м. Благодетель. Вх. Лем. 392. См. Добродій.
Благода́тний, а, е. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було… таке ж то любе, таке ж то благодатне. МВ. (О. 1862. III. 76).
Благода́тно, нар. Благодатно.
Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.
Благоподо́бно, нар. Надлежащим образом, как следует, благолепно. Треба тільки мені вивірити на свої очі, що темний сліпець благоподобно службу божу одправляє. МВ. I. 16.
Благополу́чний, а, е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Благополу́чно, нар. Благополучно. Стор. I. 5.
Благоро́дний, а, е. 1) Из привилегированных сословий. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня огородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Благоро́дність, ності, ж. Благородство. Желех.
Благослове́нний, а, е. Благословенный; благословленный. Курка вся благословенна їсти, тільки ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Благослове́ння, ня, с. 1) Благословение. 2) Славословие, восхваление. Ум. Благослове́ннячко. Молода Гапочка у свого батенька благословеннячка просе. ХСб. VII. 427.
Благослове́нство, ва, с. = Благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Благослови́ти, ся. См. Благословляти, ся.
Благословля́ти, ля́ю, єш, сов. в. благослови́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословение. Чуб. I. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Нп. 2) Славословить, восхвалять, величать. І господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив бога. Єв. Л. II. 28.
Благословля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. благослови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. 1) Получать, получить благословение. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Нп. — до ко́го, у кого. Получать благословение от кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Вона благословиться у батька й у матері. Грин. III. 428. 2) На світ благослови́лося. Рассвело. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.
Благости́нний, а, е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Благости́ня, ні, ж. Доброта, милость, благодеяние. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Бла́гость, ти, ж. Благость, доброта.
Благочести́вий, а, е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніата. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала бла-
