Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко Б. Снігурка (1914).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Молодь сільська рада-рада,
Що його діждала.
До Снігурки забігають
Подруги-дівчата:
— „Як тобі ще не набридла
Хата все та хата!
І на вулицю не вийдеш,
Сидень ти, ніко́ли!
Ну, ходім стрівать Купала,
Бавитись на волі!“
Так дівчата щебетали,
А Снігурка біла
Їм тихенько одмовляє:
— „Я усе хворіла,
Та не здужаю й тепер щось —
Не піду я з хати“…
У розмову уступились
Тут і батько, й мати:
— „Ось піди лиш та побався —
Веселіше стане.
Ви беріть її, дівчата,
Дома хай не в'яне!“
І дівчата, сміючися,
Всі її вхопили;
Опиналася Снігурка,
Та не стало сили…

 Над Дніпром широководим
Вже вогонь палає,
І купаловая пісня
Голосно лунає;