Сторінка:Гуржій І. О., Русанов Ю. А. Дворянство Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст (2017).pdf/120

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

дворянських предводителів»[1]. Спеціального указу про створення нової посади на той момент ще не було, однак, подібно до цього, у документах за 1778 р. і 1781 р., вона згадується[2]. З огляду на це, С. Корф припустив, що «в предводителі губернії перетворився предводитель повіту губернського міста»[3]. Однак, спогади сучасників про особливості проведення виборів вказаних осіб у 1775 р. на території новостворених намісництвах демонструють дещо іншу картину. Так, щодо Тверського намісництва вчений і письменник А.Т. Болотов залишив чіткий опис: «Дворянство зібралось в окремій палаті. Збори розпочалися промовою губернатора, після чого було запропоновано всьому дворянству, щоб воно зробило загальний вибір губернського предводителя… На другий день без намісника, а під головуванням губернського предводителя та в присутності прокурора, сталися вибори повітових предводителів, завдяки чому кожний повітовий стан отримав власного начальника…»[4]. Як бачимо, відповідний механізм був доволі простим: першочергове обрання загальними дворянськими зборами губернського предводителя та представниками кожного повіту – повітових предводителів. Загальна ж процедура проведення дворянських зібрань зберігалася й протягом наступних років, про що наочно свідчать записи в їхніх журналах[5].

 
  1. Учреждения для управления Губерний Всероссийской империи (№ 14392) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XX (1775–1780). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 295.
  2. О порядке выборов в Губерниях должностных людей из Дворян и купечества (№ 14816) // ПСЗРИ. – Собр. 1-е. – Т. XX (1775–1780). – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1830. – С. 760–763.
  3. Корф С.А. Дворянство и его сословное управление за столетие 1762–1855 годов. – СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1906. – С. 105.
  4. Записки А.Т. Болотова 1738–1794 гг. Ч. 15–21 (1771–1784 гг.) / Приложение к «Русской старине». – 1871. – Т. III. – С. 718.
  5. ЦДІАК України, ф. 736, оп. 1, спр. 675, арк. 8–11.