Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/123

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

зараз, хто Біасу. Лише затримайте прихід посланця на чверть години.

Після цього Біасу наблизився до ворожбита, що розпочав підчас їхнього діялогу своє ворожіння, то розпитуючи своїх клієнтів про їхнє життя, то вивчаючи знаки на їхньому чолі й риси на руках і обіцяючи їм більше або менше щастя — залежно від дзенькоту, кольору й розмірів монети, кинутої йому негром за ворожіння в срібний, визолочений глек, що стояв тут же. Біасу йому сказав кілька слів на вухо. Ворожбит без перерви робив своє діло далі.

— Той, — казав він, — хто на середині чола має біля сонцевої зморшки ще трикутничок або чотирикутничок, той розбагатіє без роботи й труднощів.

Знак трьох „с“, сполучених між собою, хоч би в якому місці чола вони були — ознака фатальна; її власник потоне зовсім неминуче, якщо не берегтиметься води якнайпильніше.

Чотири риски, що йдуть від носа й загинаються на лобі над очима й по двоє разом, указують на те, що ця людина попадеться в полон на війні та буде страждати в руках чужоземця. — Тут ворожбит зробив павзу.

— Товариші, — додав він поважно, — я помітив цей знак на чолі Бюґ-Жарґаля, ватага смільчаків із Морн-Ружа.