Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/84

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


про його великодушність розповідали люди, але їх довго розповідати.

Мій план помсти ще був далеко від здійснення. Я більше не чув нічого за П’єро. Повстанці під командою Біасу все ще тривожили Кап. Вони навіть один раз заволоділи висотою, що панує над містом, і гармата цитадели ледве могла їх відтіля прогнати. Губернатор вирішив одтіснити їх у глиб острова. Акюльське міліційне військо, залоги Лімбе, Уанамента й Марібару, долучені до Капського полку й до безстрашних жовтих і червоних уланів, складали нашу активну армію. Міліція Лондона і Картьє - Дофіна, зміцнена корпусом волонтерів під командою купця Понсіньока була залогою міста.

Губернатор насамперед поклав собі позбавитись Бюґ - Жарґаля, бо його диверсія дуже непокоїла його. Проти нього він післав Уанаментську міліцію і один папський батальйон. Цей корпус повернувся за два дні зовсім розбитий.

Губернаторові заманулось хоч би якою ціною перемогти Бюг-Жарґаля. Він знову послав цей корпус, додавши до нього п’ятдесят жовтих драгунів і чотириста міліціонерів з Марібару. Ця друга армія перетерпіла ще гіршу невдачу, ніж перша. Таде, що входив у склад цієї армії, дуже був на це розгніваний і присягався помститися на Бюґ-Жарґалеві.

92