Лавки зібрання доходили сливе до бар'єру коло трибуни; представники й народ могли розмовляти.
Виходи з трибун одкривалися до лабіринту з коридорів, повних часами дикого галасу.
Конвент сповнював палац й виливався аж до сусідніх отелів, до Лонгвілевого отелю, до отелю Куаньї. До цього отелю Куаньї після 10 серпня, як що вірити листові лорда Бредфарда, перенесли королівські меблі. Треба було два місяці, щоб спорожнити Тюїльрі.
Комітети містилися навкруги залі; в павільйоні Рівности — законодавство, хліборобство й торг; в павільйоні Волі — морська справа, колонії, фінанси, асигнації, громадський рятунок; в павільйоні Єдности — війна.
Комітет загальної безпечности сполучався безпосередньо з Комітетом громадського рятунку темним коридором; той коридор і вдень і вночі освітлював лихтар; туди приходили шпиги зо всіх партій. Там розмовляли тихо.
Бар'єр у Конвенті скілька разів переміщали. Звичайно він містився праворуч од президента.
На кінцях залі дві сторчові перегородки, що закривали з правого й лівого боку концентричні півкола амфітеатру, лишали між собою й стіною два коридори, вузькі й глибокі, до яких відчинялося двоє темних квадратових дверей. Тудою входили й виходили.
Представники входили просто до залі дверима, що були з тераси Фейльянів.
Заля, слабко освітлена вдень крізь бліді вікна, зле освітлена, як смеркне, тьмяним світлом, була якась нічна. Теє півсвітло додавалося до вечірньої темряви; засідання при лямпах були сумні. Один одного не бачили; з одного кінця залі на другий з права на ліво, гурти невиразних постатей ображали одні одних. Зустрічалися, не пізнаючи один одного. Одного разу Ляньєло, біжучи на трибуну, наскакує на когось у коридорі для входу.
— Вибач, Робесп'єре, — каже він. — За кого ти мене
171
