сказу гренадерів. Подумайте тільки, як би в колотнечу не вплуталися ті діти, війна б ця не була така, як вона є. Віконт — добрий і хоробрий юнак, але старий маркіз — це звір. Селяни звуть це війною святого Михайла проти Вельзевула. Ви знаєте, може, що святий Михайло — то архангел цієї країни. Серед моря, в бухті, є гора, присвячена йому. Вірять, що він переміг диявола й закопав його під другою горою, що близенько звідси; її звуть Томблен.
— Так, — пробубонів вершник, — Tumba Beleni, могила Белена, Бела, Беліа, Бельзевула.
— Я бачу, що вам це відомо.
І корчмар знов сказав до себе:
— Звичайно, він знає латинь, це — священик.
Далі, вдавшись до мандрівника, він промовив:
— Так от, громадянине, на думку селян, знов розпочинається ця війна. Певна річ, для них святий Михайло — це роялістський генерал, а Бельзевул — це командир патріотів. Але, коли тут є диявол, так це, безперечно, Лантенак, і коли є янгол — це Ґовен. Ви не з'їсте нічого, громадянине?
— Зо мною моя пляшка й шматок хліба. Але ви мені нічого не сказали, що саме робиться в Долі?
— А ось що. Ґовен командує експедиційною береговою колоною. Метою Лантенака було підняти всюди повстання, зробити Нижню Нормандію підпорою для Нижньої Бретані, відчинити двері Піттові й підтримати велику вандейську армію 20-ма тисячами англійців і 200 тисячами селян. Ґовен став на перешкоді цьому намірові. Він тримає в своїх руках берег, відштовхуючи Лантенака в глиб країни, а англійців — у море. Лантенак був тут, і Ґовен вибив його звідси, взяв у нього назад Понт-о-Бо, вигнав його з Авранша, з Вільдьє, не допустив до Ґранвіля. Він маневрує так, щоб загнати його в Фужерський ліс і там оточити. Все йшло добре. Вчора Ґовен був тут з своєю колоною. Раптом — тривога. Старий дуже хитрий, він зробив зручний маневр,
222
