Цю сторінку схвалено
і поплив до берега, а моє серце мало не вискочило з грудей, з утіхи, що я вратований.
Другого дня ранком були ми готові до подорожі. Я взяв зі собою лише гроші, пса і папугу. Пятась узяв собі рушницю, з якою ніколи не розлучався.
Ми прийшли до печері і застали звязаних, як сиділи в розпуці, певні, що їх жде смерть. Я сказав розвязати їх і запитав:
— Що вибираєте? Чи хочете плисти з нами до Анґлії і піддатися карі, яка вас там жде, чи остати тут, на острові?
Вони кинулися мені до ніг і просили, щоби їх залишити тут, бо там ждала би їх кара смерти за бунт.