лів упали два вбиті, а кілька ранених. На дикунів найшла розпука. Але замісць утікати на човни, вони кинулися в нашу сторону, хотячи таки прослідити, що це за таємна сила.
Коли товпа кинулася до нас, я набив гармату і змірив у воздух. — Бах! — роздався страшний лоскіт, аж стрясло землею, а від натиску повітря попадали всі на землю. Впав і мій Пятась зі страху.
По добрій хвилині дикуни піднялися і пустилися бігти в човни. Я думав заждати, аж відпливуть і стояв спокійно. Та коли вже всі були в човнах, два з них завернули і підбігли ще до лежачого звязаного. Вони певно хотіли забрати його зі собою. Тоді я дав Пятасеви свою шаблю, а сам ухопив кріс і ми вискочили зза кущів та побігли на них.
І саме в пору, бо якраз один дикун замахнувся на лежачого страшною довбнею. Я стрілив
