Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/154

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 155 —

сим разом кривої шаблюки з корабля, котру виострив на камени і прикріпив до дручка. Много лекше і скорше приходило ся нею стинати стебла. Збіже звіз я на ляветах від фальконету, а поклавши два великі стіжки, укрив їх зверхи кришею.

Цїлу зиму забрало менї зладжене керми, весла та других знарядів необходимих при човнї. Читанєм біблії розважав я себе в ту сумну пору, а все з’умів винайти уступи, що як раз підходили під моє положенє і мої постанови.

З початком весни покінчив я копати канал і спустив човен на воду. Не розказати радости якої зазнав, коли судно заколибало ся легенько на водах. Загадав я плисти до недалекої суші, де невідмінно надїяв ся стрінути европейскі кораблї, а коли-б се не повело ся, стрібую бодай окружити остров довкола.

Посеред човна примістив я невеличку щоглу і завісив на нїй споре вітрило. Набрав поживи, вина, сосуди з водою, чотири рушницї і оден фальконет, щоби на случай стрічі з дикими було чим боронити ся. Часть лоди над припасами захистив я від дощів широко розіпненим полотном. Наконець дня 14 сїчня 1664 р. виплив я сильно зворушений на море.

Перед від’їздом помолив ся ще горячо перед хрестом, бо міг і не вернути тут більше. На ту гадку слези закрутили ся менї в очех, і знов пав я навколїшки і дякував Всевишньому за всї ті безконечні ласки, які з Єго батьківскої руки раз по раз відбирав я на сім острові.

Вітер филюючи легко полотном, посував судно. Побереже, від котрого я відчалив, засїяне було множеством підводних скель; прийшло ся отже гребсти дуже обережно, щоби зараз у починах не розбити човна — а й не трохи дороги мусїв я наложити, оминаючи рафи.

Поза ланцом скель видно було на мори сильну струю[1], се мене нї раз не врадувало, бо, пірваний таким виром, міг я відбити ся з первістного напряму і попасти на широке море, де дожидала мене неминуча погибель в малесенькім, нужденно заосмотренім човнї.

Поблизше суші находила ся величезна лава піску — от і по рішив я плисти туда широким каналом, що відрізував єї від о-


  1. В многих місцях на мори находять ся гейби ріки пливучі в певнім напрямі серед окружаючнх їх спокійних вод. З’явище те зовуть морскою струєю.