Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/208

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 209 —

гу житя. Гадка плянтатора підходила як раз під мої пересьвідченя, і я подав єму руку на знак, що приймаю єго раду.

Треба тобі знати, — говорив дальше Дон Жоз, що через три роки по твоїм від’їзді вели ми з капітаном портуґальским плянтацию на твій рахунок, а також відпайовували для тебе часть баришу, який принесла нам торговля невільниками. Коли одначе загиб і слїд по тобі, обняв королївский прокуратор плянтацию на скарб. Доходи з неї дїлять в той спосіб, що одна пята іде до державного скарбу, одну пяту віддають в монастир св. Августина на бідних і на цїли місиї серед Індиян — а осталі три пяті складають для тебе. Наколи-б ти по 25 роках не вернув, переходить плянтация на монастир, а зложені гроші стають власностию держави. Але позаяк реченець той ще не проминув, можеш знова увійти в своє право посїданя, треба тільки поїхати до Бразилії і там доказати, що ти саме Робінзон Крузо.

— Гаразд, дорогий товаришу, послухаю твоєї ради.

Відтак прикликав я Пятницю і кажу до него:

Любий хлопче! скажи но по правді, чи вельми тужиш за ріднею і за старим батьком?

Се питанє збентежило зразу Індиянина — глянув на мене великими очима і дві ясні сльози мов перлини покотили ся тихо по єго бронзовім обличу.

І чого так дивуєш ся? — питаю з усьміхом — чи думаєш, що ніколи вже не покинути нам отсего самітного закутка? Ось знай, за кілька день їдемо до Льондону, а наколи Бог пощастить нам у дорозі, то за два - три місяцї побачиш свій рідний остров.

Пятниця не вірив спершу свому щастю, відтак аж, коли впевнив ся, що не жартую, став стрибати, плакати і сьміяти ся в суміш — словом, не чув ся на радощах.

У три днї поладив я свої орудки, зложив в громадскій радї завіщанє, в котрім призначив усе своє майно на убогих в Гель, наколи не поверну. Забрав я також зі собою і сьвідоцтва, доказуючі, що я саме Робінзон Крузо. Відтак поїхали ми до Льондону, щоби виглядїти пригоже судно. Плянтатор бразилїйский мав везти трохи люда і всїлякі знаряди, а що і я хотїв поробити ріжні орудки для моїх поселенцїв, тим то порішили ми наняти за спільні гроші окремий корабель виключно тільки для себе.