І справді, натрапили ми незабавки на гарний купецкий бриг о 2 щоглах і 8 пушках і взяли єго за зовсїм низьку оплату.
Мерщій кинув ся я тепер на закупно. І так поперед усего придбав я гарну шалюпу на 14 люда і одну пушку, призначаючи єї яко оборонне судно острова від морських нападів Караібів. Дальше призбирав я невеличний арсенал, зложений з 80 рушниць, 14 шаблюк і пістолїв. Крім того запопав я ще і дві малі полеві пушки з пригожим припасом амунїциї для війска, а шротом для стрїльців. Таким чином заосмотрив я оселю так, що могла станути до борби і з кількома тисячами дикунів.
Відтак закупив я 16 штук сукна, 40 штук дрелїху на постіль і одежу, 100 капелюхів, 100 пар всїлякої обуви, припаси панчіх, голок, ниток, ножиць гвіздя, молотів і всїляких причандалів ремісничих, кітли і увесь кухонний статок, кілька плугів, борони і безлїч других ще знарядів рільничих та иньших.
Позаяк в Анґлїї усе досить таких людий, що шукають получшеня долї, тим то коли оголосив я, що приймаю добровольцїв на заселенє мого острова, зібрала ся їх митю така сила, що прийшло ся вибирати між ними що лїпших і бравійших. Забрав я отже чотирьох мужиків з жінками, котрі мали сїм доньок і трех рослих вже хлопцїв, відтак двох жонатих теслїв з троїма дїтьми, боднаря з жінкою шевкинею, кравця з челядником, коваля з жінкою і двома доньками, шевця, городника, токаря, усїх жонатих, бо з родин задумував я сотворити цїлу кольонїю. Загалом приняв я 19 мущин і 25 жінок. Наконець докупив я ще множество насїня усяких европейских городовин, чотири корови з телятами, дві безроги і кілька овець.
Бразилїєць аж за голову схопив ся, коли побачив таку силу люда і річий, але просторе судно усе помістило. На закупно видав я трохи що не 1,500 фунтів стерлїнґів, але ся сума була іно гейби зворотом того, що придбав я на острові.
15. січня 1672. р., розпустили ми вітрила і виплили з Льондону. Прикро менї стало, коли береги Анґлїї почали щезати в далинї. Переживши стільки невгод, не надїяв ся я побачити вже у друге любої вітчини. Зате Пятниця раював як дитина: стрибав по помості і невгаваючи розповідав новим своїм товаришам чудеса про красу і родючість нашого острова. Ізза веселости всї єго незабаром сердечно полюбили і подорож сходила нам ве-
