посланець з запискою від Фреди теж чекав на цьому стратегічному пункті. Отже, сталося так, що Флойд Вандерліп одержав обидві записки одночасно, коли над-вечір весело їхав униз річкою.
Записку від Фреди він одразу порвав на шматки. Ні, він не піде до неї. Цієї ночи передбачаються важливіші справи. Крім того, вона зовсім вийшла з кола його інтересів. Але ж Епінґвел! Її останнє бажання він виконає, оскільки зможе. Він зустрінеться з нею на балю у губернатора, щоб почути, що вона має йому сказати. З листа видно, що це щось важливе. Може… Він ніжно всміхнувся, але не встиг зформулювати свою думку. От чортяка! Як йому щастить з жінками! Викинувши подертого листа на сніг, він швидко поїхав до свого помешкання. Мав бути маскарад, і йому треба було знайти одяг, якого місяців зо два тому мав на собі на балю в оперному будинкові. Та ще й треба було поголитися й попоїсти чогось.
Отже, виходить, що тільки він один, найбільше з усіх зацікавлений, нічого не знав про приїзд Флоссін.
— Приведіть собак до ополонки, що біля лікарні, рівно о дванацятій годині ночи. Але дивіться, не підведіть мене! — промовив він до Чарлі Сітки. Сітка вже сам прийшов повідомити, що в нього всі собаки напоготові, опріч одного, та й той через години дві буде на місці.
— Ось мій мішок з піском. Ось вага. Зважте сами, скільки вам потрібно, і не заважайте мені. Мені ніколи: я поспішаю на баль.
Чарлі Сітка зважив, скільки потрібно, і подався з листом до Лорен Лізней. На його думку, там писалося про нічну зустріч біля лікарні.
