Сторінка:Дніпрова Чайка. Твори. Кн. 1 (1919).pdf/116

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Друга хвилина настала: дзвінкая луна покотилась по цілому світі і будить оспалеє серце і вуха глухії.

Настане ще й третя хвилина: прийде наш славний кобзарь, прийде до того мерця на могилі, прийде тай скаже:

 Батьку! устань — пробудися! ось тобі душу твою я приносю: чисту і цілу зберіг я її. Глянь, подивися: каміння німе пробудилось, устань-же, мій батьку коханий!“