Сторінка:Дніпрова Чайка. Твори. Кн. 1 (1919).pdf/120

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
Дісонанси.
 
 

Ввесь вік його снувалася борня. Недовідома доля переткала ту основу щей дісонансами рясними.

Велику треба силу духа, незломну тверду віру, щоб з дісонансів тих акорди повні скласти, з них вивести мелодію співучу, сімфонію величну утворити на славу і честь питимої Вкраїні.

Ще молодий, на провесні життя, зазнав він праці й злиднів і разом — помах крил надії святої і потяг до життя на користь України.

В душі займались велитенськи сили, — а в тілі так здоровля небагато.

Багатий на думки, заміри, инші мрії, — а округи життя щоденне насушником підборкує орлячий льот і в'яже вільні руки.

Сей бік — кохання, згода у подружжі, по той — нестатки, праця й праця без просвітку, без певного шляху, без нагороди. Борець полагодив усе: злучив, зілляв докупи й кохання, і поетичний спів, і лихо, і борню.

В душі дзвенів нехибний камертон, рука ніколи не тремтіла і владно брала дісонанси, що життя так щиро сипало кругом — і з усього творив — складав сімфонію могутну.

І що росла та шарилась вона, що більш і дальш сягав блискучий промінь світу, — то заздра невблагана доля все дужче та густіше сипала пригоди, творила