Сторінка:Дніпрові хвилі. №1 (1912).djvu/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

№ 1

11

далечиня, що за народ, що за танці лихії!...

Але ось ми проїхали село Миколаєвку, поминули кілька слобідок та хуторів і наближились до Славгорода. Ось ми і коло станціі; уже розітнувся свисток; десять хвилин, і поїзд посунетця. Заплативши віз-

чикові гроші, нашвидку захопивши свої речі, я вмент ускочив у вагон і через кілька годин, без усяких приключок, прибув до города Катеринославу.

(кінець буде).

Д. І. Яворницький.

Dniprovi khvyli 1912 1 c. 11. На могилі Івана Сірка.jpg
На могилі славного кошового отамана Івана Сірка (Село Капулівка, Катеринославського повіту)