Перейти до вмісту

Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/110

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Зло дістало перемогу!
По ночам я сльози ллю
Та молю ся нишком Богу,
Правди вічної молю.
Припадаю за незрячих,
За знесилених усїх…
 До благань моїх гарячих,
До благань моїх сьвятих, —
Сильний Боже, чулий слухом,
Гнїв спинивши, прихились,
Щоб заради слабих духом
Днї сї швидче пронеслись!

IV.

Ум мовчить, тїка роботи,
 Все нехтує часом;
Демон мук та знеохоти
 Шепче раз за разом:

„Годї! Ранок крізь віконце
 Гляне після ночи;
Але доки зійде сонце,
 Роса виїсть очи!“

 

 
МИНСЬКИЙ.

 

Не жури ся, друже ревний,
Що такий став день наш темний,