— то б то занапастила оттак, не слухаючи ні батька, ні неньки та ходячи в садочок.
Стор. 282, 17… „то й не чує, — знову таки і в „Чигиринському К.“ і в К. 1860—стоіть „і не чує,“ — Шевченко не поправляв на „то й“.
Стор. 282, 9 зн.; „Любо й потужити“ — в Чигир. К. нема й.
Стор. 282, 6 зн.: Обіщався вернутися. Тогді…“ — в Чигиринському К. після „вернутися“ стоіть „—тоді…“ Зауважу принагідно, що Шевченко ніколи не уживає прийнятої в літературі форми тогді, а все тойді…
Стор. 283, 5: не журиться Катерина, вмиється…— в Чигир. К. після „Катерина“ знак ?, і це, здається, буде правдивіше, бо 4 рядки вище вже раз згадувалося, що не журиться Катерина, а тут Шевч. хотів мабуть цею формою запитання (контрастом) підкреслити, я́к саме вона не журиться…
Стор. 283, 14 — аж калина плаче.
Тут ми стрічаємо цікаву варіацію. В Чигир. К. стоіть „аж коли не плаче,“ і Шевченко так і лишив, коли поправляв року 1858; але в К. 1860 вже — калина… Безперечно, що остання редакція краща, — і вважаючи, що Кобзарь р. 1860 як не як, а друковався на очах Шевченка, мусимо прийняти цю поправку.
Стор. 283. 17 і 18:
Не журиться Катерина,
І гадки не має,…
Тут маємо ствердження нашої думки, що в рядку 5 (вище була мова про це) справді Шевченко ужив форми запитання: в Чигиринськ. К. стоіть так:
Не журиться Катерина?
І гадки не має?
Цей знак (?) показує, яку власне думку хотів підкресліти поет.
Стор. 283, 5 — матери. — Наголос тут матері Раз назавжди зазначую, що як nominat. plural., так і genet. та дат. singul. в цьому слові у Шевченка обовязково закінчується на і, а не на и (=ы)…
Стор. 284, ряд. 7—8:
Як ту матір, що вам на сміх
Сина породила, —
в Чигир. Кобзарі зовсім немає, а стоїть два рядки крапок. Так само, і в Кобз. р. 1860. Вперше видруковано в Пражськім
