Сторінка:Д. Мамин-Сібіряк. Пригоди статечної миші (1919).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки


ніщого чогось од цього мопса й придумати важко: вишкирені зуби, харчить од жиру, завше чухається. Сніданок почався досить добре, й я встигла вже з-під самого носа в мопса схопить кілька крихоток. Але зненацька ґенеральша вгляділа мене й що сили заверещала:

— Миша!… Миша!…


В ту ж мить вона стрибнула на стілець, підібрала спідниці й заплакала. Збіглися льокай, покоївка, ґувернантка, й усі гуртом почали мене ловити. Я, звичайно, зараз же втікла в свою нірку й бачила потім, що ґенеральшу по-під руки повели в її опочивальню, де вона, мов несамовита, сміялась і плакала. Ну, скажіть, на милость божу, як це розуміти? Що ж, чи справді яку шкоду може заподіяти маленька беззахистна мишка ґенеральші? Мені це лукавство таким гидким здалося, що я поклала собі й жадної зайвої хвилини не ли-