Сторінка:Едґар Аллен По. Вибрані твори. 1928.djvu/100

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Так, то не був сон, — сказав Темплтон глибоко урочистим тоном, — хоч і трудно було б назвати це в інакший спосіб. Припустім тільки, що душа сьогочасної людини коло самого краю якихось колосальних психічних відкрить. Задовольнімося на цім здогаді. Що до решти, я маю подати деякі пояснення. От акварельний малюнок, що я показав би був вам раніше, коли б непоясниме почуття страху не забороняло мені до сього часу показувати його вам.

Ми подивилися на малюнок, що він дістав. Я не вбачив у нім нічого особливого, та на Бедло він справив ефект надзвичайний. Він мало не зомлів, глянувши на нього. Але це був лише мініятюрний портрет — правда на диво точно зроблений — з його власного незвичайного обличчя. Принаймні, така була моя думка, коли я на нього подивився.

— Ви бачите, — сказав Темплтон, — дату портрета — ось вона, її ледве видко в цім куточку — 1780. Того року зроблено портрет. Це обличчя одного вмерлого друга — такого містера Олдеба — з яким я дуже зблизився в Калькутті підчас правління Воррека Гастінґза. Мені тоді було двадцять літ. Коли я вперше побачив вас, м-ре Бедло, в Саратозі, оця дивовижна схожість між вами і портретом штовхнула мене познайомитися з вами, шукати вашої дружби і нав'язати переговори, що кінець-кінцем призвели до того, що я зробився вашим постійним компаньйоном. Мною керувала, коли я цього домагався, почасти і, мабуть, найбільше, сумна пам'ять умерлого та також почасти якась дивна й перейнята якимсь страхом цікавість до вашої особи.

— У своїм описі явища, що було вам посеред цих горбів, ви змалювали з найдетальнішою точністю індійське місто Бенарес над берегом Священної Ріки. Заколоти, бої, убивства були справжні події з повстання Шейт Сінга, що зчинилося 1780 р., коли саме Гастінґзове життя було в лихій небезпеці. Чоловік, що тікав при допомозі линви з тюрбанів, був сам Шейт Сінг. Група людей в кіоску були сіпаї і британські офіцери під командою Гастінґза. Я сам був у цій групі і робив усе, що було в моїй силі, щоб попередити необміркований і фатальний вибіг офіцера, що пав у затовплених вулицях від отруєної стріли бенгалеза. Той офіцер був мій накращий друг. То був Олдеб. Ви