степени навчання і знання не стояли, не потребують апольоґій. Довіря, яким тішаться, похвали, які збирають, наукові праці, які піддержують і помножують, а над усе вихованки вповні і досконало приготовані, яких дають урядничому станови, вільним званням, учительству, життю у всіх його ділянках, свідчать аж надто добре на їх користь.
Врешті ті факти є тільки світлим ствердженням католицької науки, висказаної Ватиканським Собором: „Віра й розум не тільки що не можуть ніколи стояти в суперечности, але противно, взаїмно собі помагають, бо здоровий розум виказує підстави віри і світлом просвічений, плекає знання Божих річий; а знова віра визволяє розум і хоронить від блудів та збогачує ріжними відомостями. Тому Церква є так далека від спротиву плеканню світських штук й наук, що овшім ріжними способами їх спомагає й піддержує, бо не ігнорує, ані не легковажить тих користий, які з них плинуть для людського життя; що більше признає, що як походять вони від Бога, Пана всякого знання, так і також о скільки належно їх плекається, провадять до Бога, при помочи Його ласки. І не забороняє ані трохи, щоби ті науки, кожда у своїм обсягу, вживали власних засад й власної методи; але признаючи ту слушну свободу, пильно вважає, щоби через спротив Божій науці, не попали в блуди, або, переступаючи властиві свої границі, не займали місця, яке належиться вірі, ані її не нищили“.
Ця засада слушної наукової свободи є заразом ненарушимою нормою дидактичної свободи, або належно понятої свободи навчання і її треба придержуватися у всякім уділюванню знання другим, а з без порівнання тяжшим обовязком справедливости у навчанню молоді, а то тому, що в відношенню до неї кождий учитель, державний чи приватний, не має безглядного виховного права, але уділене; а що кожда дитина, чи також христіянський молодець має стисле право до побирання науки, згідної з наукою Церкви, того стовпа і утвердження Правди, то тяжку кривду зробив би йому кождий, хто захитав би його віру, надуживаючи довіря молоді зглядом учителів і її природного браку досвіду і легкодушної склонности до абсолютної, зрадливої і фальшивої свободи.
Підмет виховання:
а) Цілий упавший чоловік, але відкуплений
