в найвисшім степени важною, щоби добрий батько, коли говорить з сином про так ховзьку річ, уважав й не сходив до подробиць і до описування ріжних форм, якими та пекольна гидра затроює так велику часть світа, щоби не лучилося, що замість згасити той огонь, роздмухав би його неуважно й розпалив у простім і вразливім серці дитини. Взагалі у дитячих літах вистарчить уживати тих середників, що рівночасно защіплюють чесноту чистоти і замикають двері до проступку“.
Рівнож мильною і для христіянського виховання шкідливою є т. зв. система „коедукації“, оперта також богатьома на заперечуючім первородний гріх натуралізмі, а надто всіми приклонниками цеї системи, на гіднім оплакання помішанню понять, яке чесне людське співжиття утотожнює з помішанням і все нівелюючою рівністю. Творець задумав й постановив повне співжиття обох полів тільки у супружій звязи; а менше близьке, в ріжнім степени, в родині й суспільности. Поза тим, у самій природі, яка зробила їх ріжними що до організму, що до нахилів й талапів, нема жадного арґументу, неначеб ту могло або повинно бути помішання, а тим менше зрівнання обох полів в образуванню. Відповідно до предивних намірів Творця, мають они взаїмно доповнятися в родині і в суспільности саме з причини тої їх ріжниці, яку тому належить заховати у вихованню і піддержувати через конечне розріжнення й відповідне, залежно від віку і умовин, відділення. Ті засади повинні бути примінювані що до часу й місця після норм христіянської второпности до всіх шкіл, особливо в найбільше делікатнім й рішаючім о виробленню чоловіка періоді, яким є час молодости, й у ґімнастичних та спортових вправах, де особливший згляд треба мати на христіянську скромність женської молоді, яку у високім степени ображує всякого рода виставлювання себе на публичний вид.
Пригадуючи страшні слова Божественного Учителя: „Горе світови від соблазней“, усильно заохочуємо Вас, Всечесні Браття, до печаливости й до чуйности на ті найщкідливійші й найпогубнійші блуди, що з безмірною шкодою для молоді широко розливаються серед христіянського народу.
А щоби дійти до досконалого виховання, найбільшої ваги є чування, щоби це все, що окружає вихованка в часі його формації, т. є щоби збір тих усіх обставин, які звичайно називається „середовищем“, добре відповідав наміреній ціли. Першим природним й конечним середовищем є родина, призначена Творцем якраз на це. Тому нормально найуспішнійшим й найтревалійшим є це виховання, що його одержується в добре
