В тій школі, згідній з Церквою і христіянською родиною, не трафиться, що на ріжних годинах, з очевидною шкодою для виховання, будеться перечити це, чого діти довідуються на науці реліґії; а коли, задля делікатности учительської совісти, буде конечною річчу дати їм пізнати невідповідні діла в ціли їх поборювання, то буде це зроблене з таким приготованням і з такою противагою здорової науки, що з цего буде мати христіянське вироблення молоді не шкоду, але хосен.
Також в тій школі не буде ніколи небезпекою для чистоти обичаїв наука рідної мови й клясичних авторів, бо христіянський учитель піде за приміром пчіл, що збирають з цвітів те, що найчистійше, зіставляючи решту, як учить св. Василій в своїй бесіді до молоді про читання клясиків. Ця конечна осторожність, яку поручає навіть поганський Квінтіліян, цілком не перешкоджує, щоби христіянський учитель не мав збирати і віддавати до вжитку цего всего, що направду доброго в річи і в методах приносять наші часи, памятаючи на це, що говорить апостол: „Всегож досвідчайте; доброго держіться“. І тому у збиранню нових річий буде стерегтися, щоби легкодушно не покидати старих, випробованих що до своєї доброти й успішности через досвід богатьох віків, особливо в науці латини, яка за наших днів, як бачимо, щораз низше упадає, якраз в наслідок неслушного занехання метод, так успішно уживаних здоровим гуманізмом, котрий розцвився так гарно особливо в школах Церкви. Ті шляхотні традиції вимагають, щоби молодь, повірена католицьким школам, була досконало виобразувана в літературі і в инших науках, відповідно до вимог наших часів, а заразом солідно й глубоко, особливо в здоровій фільософії, вистерігаючися ендцикльопедичної поверховности тих, що „може й знайшлиб те, що конечне, колиб не гляділи того, що злишне“. Тому кождий христіянський учитель повинен мати перед очима те, що говорить Лев XIII. в короткім реченню: „…усильно треба старатися, щоби не тільки примінювати відповідну й солідну методу навчання, але ще більше, щоби само навчання і літератури і инших наук було у всім згідне з католицькою вірою, а найбільше фільософії, від якої в значній мірі залежить властивий напрямок инших галузий знання“.
Добрі вчителі.
