книжок і періодичних видавництв усвідомити, особливо родичів і виховників, про моральні й реліґійні небезпеки, що часто підступно криються в книжках й представленнях ста стараються поширити добрі книжки й піддержати представления дійсно виховуючі, будуючи навіть коштом великих жертв театри й кіна, де чеснота не то що не поносить жадної страти, але противно, може богато зискати. Одначе з цего обовязку чуйности не виходить, щоби молодь треба здалека тримати від суспільности, в якій прецінь має жити та спасти свою душу, але що нині, більше чим колинебудь, повинна бути забезпечена й по христіянськи узброєна проти злуди і блудів світа, що, як напоминає Боже слово, є цілий: „похотию тіла, похотию очий і гордістю життя“; щоби в цей спосіб сталися такими, якими після слів Тертуліяна були перші христіяни і якими повинні бу ти христіяни всіх віків, „співвласниками світа, не блуду“.
В цім вислові Тертуліяна Ми вже дійшли до того, що Ми задумували порушити на останнім місци, а що однак є річчу найбільшої ваги, т. є до правдивої сути христіянського виховання, яку можна пізнати з її власної ціли і в якої розважанню яркійше понад денне світло виступає вибиваючеся понад усе виховне післанництво Церкви.
Ціль і форма христіянського виховання:
а) Виробити правдивого христіянина