Перейти до вмісту

Сторінка:Енцикліка про христіянське виховання молоді.pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


книжок і періодичних видавництв усвідомити, особливо родичів і виховників, про моральні й реліґійні небезпеки, що часто підступно криються в книжках й представленнях ста стараються поширити добрі книжки й піддержати представления дійсно виховуючі, будуючи навіть коштом великих жертв театри й кіна, де чеснота не то що не поносить жадної страти, але противно, може богато зискати. Одначе з цего обовязку чуйности не виходить, щоби молодь треба здалека тримати від суспільности, в якій прецінь має жити та спасти свою душу, але що нині, більше чим колинебудь, повинна бути забезпечена й по христіянськи узброєна проти злуди і блудів світа, що, як напоминає Боже слово, є цілий: „похотию тіла, похотию очий і гордістю життя“; щоби в цей спосіб сталися такими, якими після слів Тертуліяна були перші христіяни і якими повинні бу ти христіяни всіх віків, „співвласниками світа, не блуду“.

В цім вислові Тертуліяна Ми вже дійшли до того, що Ми задумували порушити на останнім місци, а що однак є річчу найбільшої ваги, т. є до правдивої сути христіянського виховання, яку можна пізнати з її власної ціли і в якої розважанню яркійше понад денне світло виступає вибиваючеся понад усе виховне післанництво Церкви.

Ціль і форма христіянського виховання:

Властивою і безпосередною ціллю христіянського виховання є співділати з Божою ласкою у вироблюванню правдивого й досконалого христіянина, т. є самого Христа в людях, відроджених хрещенням, після сильного висказу Апостола: „Діточки мої, котрих я знова роджу в болях, доки Христос вобразиться у вас“. Тому правдивий христіянин повинен жити надприродним життям в Христі, „в Христі, що є вашим життям“, і виявляти його у всіх своїх ділах: „щоби й життя Ісусове в нашім смертнім тілі явилося“.

а) Виробити правдивого христіянина

І тому христіянське виховання обіймає цілий обсяг людського життя, фізичного й духового, інтелектуального й морального, індивідуального, родинного й суспільного, не щоби його в якийнебудь спосіб зменшити, але щоби його піднести, ним покермувати й усовершити після приміру й науки Христа.
Тому правдивий христіянин, овоч христіянського виховання, є надприродним чоловіком, котрий думає, судить та стало й послідовно ділає після здорового розуму, просвіченого надприродним світлом примірів й науки Христа, або також — щоби ужити принятого нині способу говорення — то правдивий і повний чоловік характеру. Бо правдивий характер становить не якась цілість й сталість поступовання після субєктивних засад, але одиноко витревалість у придержуванню