2. Адам з неба падав: як летїв, то п-дїв, як упав, то сї вс-в. (Завад.)
Прозивають і дразнять хлопця, що зве ся Адам.
3. Було ся не облизувати, Адаме! (Гнїдк.)
Очевидний натяк на приповідку Адам 1; уживаєть ся жартуючи, коли чоловік потерпить через жіночу спокусу. Пор. Wander, I, 26. (Adam 1, 2, 4)
4. Від Адама-Єви починає. (Наг.)
Коли хто широко балакає про непотрібні і загально звісні речи і заходить дуже з далека. Пор. Adalb, Adam, 12; Zátur. V. 262; Wander I, 27 (Adam 29).
Адвокат. 1. Адукат готовому дивит си. (Жабє)
Се б то адвокат дивить ся лише на готові гроші, які дав йому клїєнт, не дбаючи, чи справа добра, чи нї.
2. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. (Кути)
Адвокатське ремесло загалом не користуєть ся симпатією в народї; про се сьвідчать такі епітети, як „брехунець", „лупій" і т. и.
3. Наймити адуката. (Жовк.)
Звичайний вислів замість: віддати якусь справу адвокатові.
4. Найму я си адуката, він ще й не так потрафит брехати. (Кол.)
Пор. увагу до Адвокат, 2.
5. Не оббирай сї менї за адуката! (Наг.)
Коли хтось непрошений і до того ще незручно бере ся боронити другого.
6. Тебе хто тут за адуката приставив? (Наг.)
Коли хто мішає ся не в своє дїло, або боронить когось без потреби.
Адиной. 1. Борухате Адиной: штири Жиди, єден ґой. (Наг.)
Початок жидівської молитви: Boruch atu Adojnoj (Господи помилуй нас), повернений у насьміх над Жидами, що чотири йдуть на одного християнина і ще просять Божої помочі. Та сама жидівська фраза в иншім звязку у Білорусів: Борухатудунаю, кобылки не маю (Нос. 263). Носович поясняв: „говорять вь насмьшку дремлющему" – пояснення якесь несуразне, бож текст сам ясний.
Аз. 1. Аз, буки, віде — в золотї їде. (Коб.)
Висловлено думку, що наука доводить до панування. „Аз, буки, віде" — перші букви кирильської азбуки, перший початок науки. До тих букв иньша приказка див. Номис, 6066 — 6068. У старор. „аз да буки" в значіню вмілости читаня, а далї загалом у значіню мудрости, в припов. „Азь да буки избавить ли оть муки?„ (Симони 21) — очевидно подіктованій аскетичним поглядом, ворожим сьвітовій мудрости. В иньшій, московській приповідцї „Азь, буки, вьди страшит что медвьди" (Симони 71) висловлений той страх перед шкільною наукою, про який згадує вже перша руська лїтопись. Думка про те, що наука доводить до багацтва подібно як у нашій приповідцї, висловлювалась уже старими єгиптянами, див. Ermann, Aegypten und aegyptisches Leben im Alterthum 721.
2. Аз — до комори вляз; буки — набрав міх муки; віде — із комори їде. (Іваник.)
Давнї школярі-бурсаки дуже часто змушені бували голодом до крадіжки віктуалів. Мусїло бути якесь оповіданє, з якого повстала оця поговірка:
